Юлія Федів відома насамперед як ефективна культурна менеджерка і амбітна держслужбовиця, яка разом з командою фактично з нуля запустила і зробила ефективною держустанову «Український культурний фонд» (УКФ), що став видавати гранти на різноманітні культурні проєкти. За організацію грантової підтримки української культури Федів заслужила авторитет у колі молодих та впливових митців. І заразом, - як воно буває, коли сидиш на фінансових потоках, - полились скандальні звинувачення у порушеннях від незгідних.
Найближчим часом Юлія Федів може стати міністеркою культури та інформаційної політики України. Лист до Верховної Ради на підтримку її кандидатури шириться соцмережами. Що ми про неї знаємо?
«Направила всю свою енергію в одному напрямку»
Народилась Юлія Олександрівна Федів 20 грудня 1986 року в Чернівцях, батько - доктор медичних наук, професор і завідувач кафедри державного Буковинського медуніверситету.
У фільмі Надії Парфан «Жінки, що грають ігри» Федів розповідає:
«Я навчалась у німецькомовній гімназії і у 9-му класі поїхала за партнерською програмою до Німеччини, де нам показували елементи місцевої культури. Тоді я визначилась, що хочу іти у міжнародні відносини і зрозуміла, наскільки сильно на зв'язок між країнами впливає саме культура».
Має три вищі освіти: закінчила міжнародні відносини Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича; господарське право в Національній академії управління та міжнародне та європейське право у Бременському університеті. Володіє англійською, німецькою, російською та польською мовами.
Практикувалась у Німеччині в ООН і Бундестазі, а в 25 років розпочала громадську діяльність. Керувала проєктами з питань захисту дітей у Німецько-польсько-українському товаристві в Києві (2011), координувала журналістські проєкти у німецьких медіа (інформагенство n-ost і Deutsche Welle, 2015) та театральні від Європейської театральної конвенції (2015, Берлін). Співпрацювала з Німецьким агентством технічної допомоги Україні GIZ (2016-2017), була регіональною координаторкою проєкту «Партнерство між містами України» і керувала Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.
«Я завжди паралельно вела по 3-4 проєкти, - пояснює Федів у «Жінках, що грають ігри», - і тільки УКФ замінив мені їх, і я направила всю свою енергію в одному напрямку».
З 2018 по 2021 роки Юлія Федів обрана першою виконавчою директоркою державного «Українського культурного Фонду», стає архітектором нової інституції. Не однією з рук Мінкульту, а діючим фондом, який на конкурсних засадах підтримує митців і розвертає величезну бюрократичну держмашину обличчям до незалежного сектору. Довіра з боку митців росте: якщо у 2018 році УКФ отримав 716 заявок на фінансування, то у 2021 – вже понад 3000 заявок, пише видання LB.ua
Наприклад, фільми «Я, Ніна», «Памфір» і You-Tube анімаційний проєкт «Мандрівка Україною» вийшли завдяки фінансуванню УКФ, також було підтримано театральну, книжкову галузі, створено багато сценаріїв, презентовано українських дизайнерів на найбільших фешн-шоу світу тощо. Як пише «Український тиждень», «склалося, що майже жодна помітна культурна подія в країні не відбувається без участі УКФ».
«Вона роздавала величезні мільйонні гранти направо і наліво»
Але після подання у 2021 році Юлією Федів своєї кандидатури на нові вибори виконавчої директорки УКФ, вибухає скандал. Спілка концертної індустрії (з’явилась у лютому 2021 року) звинуватила УКФ у двадцяти порушеннях під час видавання грантів. Було проведено держаудит, після чого відкрито кримінальні впровадження за нецільове використання коштів інституційних грантів, які нібито призвели до збитків на 57 мільйонів гривень з виділених 581 млн. грн. По факту основна претензія Спілки концертної індустрії в тому, що у деяких організацій, які отримали гранти, не збігаються КВЕДи, тобто «коди видів економічної діяльності», записані в статуті.
Голова Спілки концертної індустрії України Максим Шульженко аргументує свою позицію «Суспільне Культура» так:
«Питання, чому гроші виділялися на ремонти, купівлю унітазів, гирь, спортивних майданчиків або на допомогу дитсадочкам, причому з явним порушенням норм. Як це співвідноситься із діяльністю у сфері культури? Натомість низка людей, які роками працюють у галузі культури, були «відфутболені» за формальними ознаками. Я б назвав це дивною вибірковістю».
Блогерка Альона Яхно, зокрема, пише на власній сторінці у Фейсбуці:
«Вона роздавала величезні мільйонні гранти направо і наліво. І аграріям, і фахівцям з паперової промисловості… Скажімо, у 2019-ому видала кошти на музей лозоплетіння. В результаті отримали звіт у вигляді кількох невеличких кошиків, що стояли на столі. УКФ придбав величезну кількість туалетного паперу та паперових серветок на 48,9 тисяч гривень, причому за кожну упаковку УКФ дав подвійну ціну».
В інтерв’ю «Детектор Медіа» Федів пояснювала, що УКФ дійсно видав грант на створення музею лозоплетіння, але музей так і не був створений. «Нам не було пред’явлено доказів. По факту звітності вони принесли створені ними вироби з лози. Але це питання ми вирішили за згодою сторін: вони визнали, що не виконали умови і повернули гроші в держбюджет». З тими ж, хто не виконує умов договору і не згоден повертати гроші, УКФ зустрічається у суді.
Що ж, Федів вирішила не боротися, відізвала свою кандидатуру і не очолила УКФ вдруге. Незабаром засновник і керівник платформи з працевлаштування та рекрутингової агенції Lobby X Владислав Грєзєв навів статистику: «Одразу після того як Федів пішла з фонду, ми спостерігаємо кризу уваги до пропозицій по роботі з УКФ. Це втрата довіри і це не поодинокий кейс».
«Хочеться залишити слід на сторінках історії України»
Протягом 2021-2022 рр. Федів керує ГО «Громадське телебачення» (її кандидатуру відібрали з 90 претендентів), а у 2022-2023 рр. проходить стажування в США і отримує премію Women in Arts у категорії «Культурний менеджмент». Зараз Юлія - координаторка ЮНЕСКО з питань культури. На чутки про те, що зараз вона може бути призначена новою міністеркою, каже, що це їй цікаво.
Український журналіст і письменник Богдан Логвиненко на своїй сторінці у Фейсбуці пише:
«2021 рік – Олександр Ткаченко починає війну з Юлею Федів, очільницею УКФ, яка з командою створила нову і прозору систему підтримки української культури. Культурна спільнота об’єднується, аби врятувати інституцію, але запізно. Зате, завдяки згуртованості, що виникла довкола загрози існування УКФ, вдається бодай провести чесні конкурси на очільників інших інституцій: Довженко-центру, Українського інституту і Мистецького Арсеналу. 2023 рік – все може перевернутись і людина, з якою почав боротьбу попередній горе-міністр, людина, що започаткувала системні зміни в одному з найскладніших секторів, має шанс масштабувати цей досвід».
Підтримка у Юлії Федів з боку літераторів, продюсерів, мистецьких менеджерів, кураторів, журналістів і активістів дійсно масова. Серед тих, хто тримає кулаки за Юлію Федів – акторка Ірма Вітовська, очільниця Мистецького Арсеналу Олеся Островська, сценаристка Наталка Ворожбит, бізнес-менеджер Дмитро Шимків, критик і ведучий Костянтин Дорошенко, засновник Тижнів моди Володимир Нечипорук і куратор фестивалю Biruchiy Генадій Козуб.
«Нічого не знаю про те, що Юлія Федів під час чи після роботи в УКФ почала будувати будинок в Козині, - пише на своїй сторінці у ФБ продюсер і телеведучий Денис Іванов. - Або що її близькі родичі та друзі за перші роки УКФ стали казково багатими. Також мені невідомо про пов’язані з нею компанії, які отримували підтримку фонду. І ще в неї, наскільки я знаю, не було компаній в рф чи офшорів на Кіпрі. Зате всі побачили, як за Юліного керівництва, у нереально стислі терміни, постала нова інституція, що змінила в кращий бік майже всі сектори культури».
Сама Федів каже, що хоче залишити слід на строрінках історії України.
«Не люблю працювати на когось одного, але держава – це мільйони людей, - говорить вона у «Жінках, що грають ігри». - Коли бачиш, що щось твориться, чуєш, як люди говорять про цінності, а не про гроші і 8-годинний робочий день, то це дуже драйвить. Хочеться залишити слід на сторінках історії України».
