Новини та ділова аналітика для проактивних

Будівельний скандал. В Голосіївському районі Києва усупереч Генплану хочуть втулити 10 висоток на території освітніх установ

Будівельний скандал. В Голосіївському районі Києва усупереч Генплану хочуть втулити 10 висоток на території освітніх установ
Житло у столиці будується без врахування розвитку інфраструктури
Підзаголовок 2: 
Активісти підозрюють дирекцію аграрного інституту у корупції

Перенаселення

У вересні цього року у парламенті з’явився законопроект, який пропонує зобов’язати забудовників під час будівництва житлових комплексів зводити не лише супермаркети, а й дитячі садки, школи, поліклініки, спортивні та дитячі майданчики.

Особливо важливим його прийняття буде для Києва, де перенаселення та дифіцит соціальної інфраструктури є одними із найболючіших проблем.

«Населення столиці зростає в середньому на 20 тисяч жителів на рік, – констатує доцент кафедри економічної та соціальної географії КНУ ім. Т. Шевченка Олена Дронова. – Однак через свою привабливість місто стикається з низкою проблем. Приватні економічні пріоритети гравців різноманітних політичних сил і форм власності нині переважають над розв’язання соціальних чи екологічних проблем міста».

Показово, що навіть Київська міська держадміністрація (КМДА) не володіє повною інформацією про те, якими темпами забудовується місто. За даними шести районних адміністрацій столиці, протягом останніх п’яти років у Києві було побудовано більше 65 тис. квартир. Див. нижче «Динаміка будівництва житла у районах Києва».

gitlo_kyiv.jpg

При цьому, адміністрації Голосіївського, Шевченківського, Печерського та Святошинського районів взагалі не мають даних про те, скільки будинків за цей же період збудували на підвідомчій їм території. Втім, враховуючи статистику будівництва в інших районах, можна припустити, що всього протягом 2013-2017 рр. у Києві побудували близько 100 тис. квартир.

Біда в тому, що, як правило, забудовники не замислюються над тим, що окрім квадратних метрів житла, мешканцям для комфортного життя потрібна соціальна інфраструктура: школи, дитсадки, лікарні, парки та спортмайданчики. І їх зараз катастрофічно не вистачає. Див. нижче карту заповненості шкіл Києва.

Карта заповненості шкіл Києва. Розробник – «Гео Дизайн»

Карта заповненості шкіл Києва. Розробник – «Гео Дизайн»

Наведемо на прикладі будівництва шкіл та дитсадків. За даними КМДА, протягом останніх п’яти років у столиці було побудовано всього чотири нових школи на 2730 місць та шість дитячих садочків на 1170 місць. Також проведено реконструкцію у трьох щколах на 3674 місць та у восьми дитсадках на 962 місця. Див нижче дані: «Будівництво нових шкіл та дитсадків у Києві у розрізі районів протягом 2013-2017 рр.» та «Реконструкція шкіл та дитсадків у Києві у розрізі районів протягом 2013-2017 рр.».

Тобто, на кожні 100 нових збудованих квартир з’явилося додаткових 6,4 місць у школі та 2,1 місця у дитячому садочку. Не менш сумна ситуація із переповненими поліклініками та спортивними майданчиками.

school_kyiv.jpg

Чому ж так вийшло та хто у цьому винен? Нова Влада проаналізувала це на прикладі найбільшого за площею у столиці Голосіївського району, який називають найбільш некомфортним для проживання, у порівнянні з іншими районами. За офіційними даними, у 2016 році на Голосіївський район припадало 33% всієї житлової забудови міста, а в 2017 році ця цифра становила вже 61%.

«Геніальний» план

Для гармонійного розвитку міста спеціалісти Київської міської адміністрації розробляють Генеральний план. У ньому з урахуванням усіх нормативів зазначено, на яких ділянках мають бути житлові будинки, де відведено місце для парків, а де – для шкіл та поліклінік. Змінювати цільове призначення цих земельних ділянок (тобто, на місці для школи будувати житловий комплекс, і – навпаки) заборонено законом. Нагадаємо також, що вже довгий час розробляється новий Генплан Києва.

«Генеральний план розвитку міста – це укрупнене бачення вектора розвитку міста: функцій територій міста. У ньому позначаються житлові, громадські, промислові, рекреаційні території, основні магістральні вулиці та дороги, зелені зони. Генплан має безстроковий характер і повинен відповідати загальній ідеї міста, визначеній у стратегії розвитку міста. Він супроводжується великою кількістю розрахунків та розробляється у масштабі 1:10 000», – пояснює заслужений архітектор України Ганна Бондар.

У п’ять разів крупнішому масштабі розробляються складові елементи генеральному плану – детальні плани території (далі – ДПТ). І саме на етапі їх затвердження держслужбовці та депутати міської ради часто вносять незаконні зміни в угоду забудовникам.

Наприклад, у липні 2018 року Київрада затвердила детальний план території в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського під соусом «поліпшення інвестиційного клімату в будівництві, екологічних та соціальних умов життєдіяльності населення та стану довкілля». Див. нижче схему «Детальний план території в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського».

Детальний план території в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського. Жовтим кольором позначені земельні ділянки під забудову житлових комплексів, які у Генплані призначені для інших цілей

Детальний план території в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського. Жовтим кольором позначені земельні ділянки під забудову житлових комплексів, які у Генплані призначені для інших цілей

Депутати дозволили будувати нові житлові комплекси на земельних ділянках, призначених у Генеральному плані столиці зовсім для інших цілей.

Мешканці мікрорайону були не в захваті від ідеї появи нових десяти житлових комплексів від 10 до 27 поверхів. Адже дифіциту житла тут немає, чого не скажеш про соціальну інфраструктуру.

За останні п’ять років у цілому Голосіївському районі з’явився лише один новий заклад освіти – дитячий садок №106 на проспекті Науки, 63-а на 110 місць. Ця подія була настільки значущою для району, що на інспекцію будівництва нового дитсадка приходив навіть мер міста Віталій Кличко.

З урахуванням появи запланованих новобудов, в даному мікрорайоні (вул. Васильківська – пр. Голосіївський) можуть з’явитись додаткові 4100 жителів, тобто, чисельність мешканців зросте на 20%. Це піднімає щільність населення на рівень максимально допустимих нормативів.

Саме тому мешканці різних мікрорайонів Голосієва вимагали ввести мораторій на розробку ДПТ на нову житлову та комерційну забудову у Голосіївському районі до повного забезпечення жителів необхідною кількістю обєктів соціальної інфраструктури.

Але міська влада у якості розвитку соціальної інфраструктури запропонувала у Голосієві створити «громадський комплекс»: додаткових 20,3 тис. кв.м. торгівельних та офісних приміщень, і ще 5,5 тис. кв.м. – для закладів громадського харчування.

А от родинам із малолітніми дітьми запропонували ще затятіше боротися за вільні місця у дитсадочках. За даними КО «Інститут генплану м. Києва», зараз у межах Детального плану території є шість шкіл, і їх проектна потужність недостатня для нормативно необхідної кількості місць для існуючого населення: всього є 2771 місць, в той час як нормативно необхідна кількість – 3135 місць. Див. також нижче «Схему обслуговування населення закладами освіти в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського».

В мікрорайоні в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського стає все більше житлових будинків, але кількість закладів освіти не змінюється

В мікрорайоні в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського стає все більше житлових будинків, але кількість закладів освіти не змінюється

Щоб і далі не витрачатися на будівництво у зв’язку з появою незапланованих у генплані багатоповерхівок, міська влада планує збільшити кількість місць в дитсадках на 175 місць і в школах – на 860 місць за рахунок «реконструкцій» (читай – ущільнення).

Також Київраду не засмутив той факт, що оновлене ДПТ передбачає будівництво чотирьох житлових багатоповерхівок впритул до Київського міського центрального протитуберкульозного диспансеру по вул. Васильківська, 37, в якому щорічно лікується близько 200 пацієнтів із відкритою формою туберкульозу та 100 людей із мультирезинстенсною формою туберкульозу, який в Україні майже не лікується. Для цього змінили функціональне призначення частини земельної ділянки Інституту водних проблем та меліорації УААН.

Експертну оцінку ситуації навколо перспектив будівництва біля туберкульозного диспансеру дав голова правління громадського руху «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко. «Україна уже увійшла в пятірку країн по мультирезинстенсній формі туберкульозу. Такі пацієнти якщо покашляють на вас, то ви також захворієте, – каже експерт. Якщо ми припустимо, що тут буде стояти будинок, то жителі цих будинків будуть постійно неподалік від людей із заразною формою туберкульозу. Хворий може вийти на вулицю, щоб покурити ти випити кави. Сяде на лавку біля будинку, плюне на землю або на лавку, це буде дуже великою загрозою для дітей та бабусь, які особливо вразливі перед хворобою».

Невже цей план повністю задовільнив інтереси мешканців?

Службове житло

Біля воріт Інституту водних проблем та меліорації УААН – чергова акція протесту. Кілька десятків активістів тримають у руках плакати «Науковці!!! Не віддавайте землі Інституту води під забудову!!!», «Ромащенко, не ганьби імя науковця та академіка!».

Активістів обурює, що замість того, щоб будувати нові школи та дитсадки, розробники ДПТ віддають під забудову частину території Інституту гідротехніки та меліорації УААН, профтехучилища на вул. Бубнова, 4 та узаконюють будівництво 27-ми поверхового будинку на ділянці колишнього дитячого садочку на вул. Володимира Дубиніна, 2.

«На креслениках ДПТ будинок позначено як запроектований, хоча зараз вже ідуть оздоблювальні роботи на вже існуючому будинку. Яким чином будівля знищеного дитячого закладу була продана, невідомо. Але нікому, окрім Київради, не дозволено перепрофілювати функціональне призначення територій Києва, давати дозволи на місці ділянки цільового призначення «освіта» будувати житло, якщо місць в дитячих закладах не вистачає», – обурюються пікетувальники.

Михайло Ромащенко – директор Інституту водних проблем та меліорації УААН – вийшов до протестувальників і намагається виправдати передачу землі інституту під забудову трьох багатоповерхівок всупереч Генплану Києва.

«Для того, щоб розвивалася наукова установа, потрібно оновлювати кадровий потенціал. Сьогодні зарплата у науковців низька. Бюджетне фінансування становить 40% від нашої потреби. Щоб залучати молодих науковців, потрібно хоча б пропонувати їм житло. Інститут отримає близько 35-ти двокімнатних квартир», – аргументує Ромащенко.

Директор Інституту водних проблем та меліорації УААН Михайло Ромащенко (на фото – у коричневому костюмі) спілкується із протестувальниками

Директор Інституту водних проблем та меліорації УААН Михайло Ромащенко (на фото – у коричневому костюмі) спілкується із протестувальниками

За словами голови профспілки Інституту Тетяни Трошиної, з 1985 року інститут не отримав жодної службової квартири.

«Інститут стрімко старіє. Ми вирішили, що треба омолодження. 27 людей стоять у квартирному списку, і для них це єдина надія отримати житло. Вони приносять нам довідки про те, що вони є в черзі на житло», – каже Трошина.

Науковців не хвилює ні сумнівна законність рішення Київради, яка дозволила будувати на землях інституту, ні сусідство із туберкульозним диспансером, ні перенавантаження шкіл та дитячих садків.

47-ми річна Наталя Логунова – провідний інженер науково-організаційного відділу, завідуюча міжнародною роботою інституту. Працює тут більше 25-ти років, і заробляє 5000 грн. на місяць. Наталя – не киянка, і після вступу до аспірантури отримала кімнату у гуртожитку площею 14 кв. м. Усі 25 років жінка живе у гуртожитку і з нетерпінням чекає на службове житло.

Наталя Логунова мріє переїхати із гуртожитку у службову квартиру

Наталя Логунова мріє переїхати із гуртожитку у службову квартиру

«Я не розумію, кому ці будинки можуть заважати? Це ж не шкідливе виробництво», – дивується жінка.

«А що робити із дефіцитом місць у дитсадочках та школах?!», – у свою чергу запитують активісти.

«Мені 47 років. Дітей у мене вже не буде. Якщо питання тільки в соціальній інфраструктурі, то працівники інституту, які тут все життя працюють і ділять кухню і ванну з трьома сусідами, апріорі залишаться без нормального життя. А мені хочеться хоч на старості років пожити нормально. Якщо в мене навіть буде дитина, то я її буду возити навіть за дві станції метро в дитсадочок. Зате я буду жити в нормальних умовах», – аргументує свою позицію Наталя Логунова.

«Ми звернулися до КМДА із проханням змінити цільове призначення землі у зв’язку з тим, що у нас є будівлі, на утримання і розвиток яких у нас немає коштів. Тому ці будівлі розвалюються, вони в аварійному стані. Мені дала влада дозвіл – я реалізую. Якби не дала – я б не реалізував», – продовжує виправдовуватися директор.

Ці будівлі Інституту водних проблем та меліорації УААН планують знести, і на їх місці побудувати житлову багатоповерхівку

Ці будівлі Інституту водних проблем та меліорації УААН планують знести, і на їх місці побудувати житлову багатоповерхівку

Правда, співробітники інституту кажуть, що Михайло Ромащенко ніколи у спілкуванні з ними не розповідав, що ТОВ «Інтергал-БУД» (забудовник згаданої ділянки Інституту) було далеко не першою компанією, яка пропонувала віддати частину землі інституту під забудову. Кілька інвесторів зверталося до інституту із аналогічною пропозицією на два роки раніше, ніж «Інтергал-БУД» – у 2014 р.

Але чомусь тоді директор не зацікавився даними пропозиціями і навіть не вів переговорів про будівництво службового житла.

Пропозиції забудовників інституту щодо нового будівництва у 2014 р.

Пропозиції забудовників інституту щодо нового будівництва у 2014 р.

Пропозиції забудовників інституту щодо нового будівництва у 2014 р.

Юристи інституту підтвердили, що до 2016 р. інститут не вів перемовин про будівництво житла на території інституту і не звертався до керівного органу – Президії НААН – стосовно пропозицій інвесторів.

Активісти впевнені: керівництво ТОВ «Інтергал-БУД» змогли переконати директора дати згоду на будівництво, використавши так звані особисті аргументи. Може саме тому Михайло Ромащенко їздить на дорогому Mersedes?

 «Те, що він розповідає про службове житло, це ахінея. Це пусті розмови для дурнів, – переконана фаховий архітектор Світлана Корольонок, яка також живе на вулиці Голосіївській у межах вказаного ДПТ. – Насправді у нього є матеріальна корупційна зацікавленість. І це, до речі, притаманно для багатьох наукових установ Києва. Вони на цих схемах заробляють гроші. Віддавши частину території, він має за це гарні дивіденди».

Світлана Корольонок вивчає містобудівні документи та розповідає жителям мікрорайону про численні порушення, які вона знаходить.

«Я як спеціаліст бачу багато фальсифікацій в розрахунках. І є логічне пояснення, чому такі фальсифікації відбуваютьcя, – каже Світлана Корольонок. – Справа в тому, що КП «Спецжитлофонд» офіційно інвестував гроші в розробку нашого ДПТ, і тому він застовбив собі кілька ділянок для будівництва. Директором цього КП є Володимир Шарій. Він же – депутат Київради і член Комісії з питань містобудування та архітектури. Сам розробив, сам проголосував, сам побудував і отримує прибуток. Згадайте, як у червні 2016 року КП «дало добро» на скандальне будівництво по вул. Голосіївська, 74. Потім ми дізналися, що Київрада хоче передати «Спецжитлофонду» під забудову житловими багатоповерхівками земельну ділянку в охоронній зоні кращого в світі музею під відкритим небом – «Пирогово».

Слово громади

Слідкувати за гармонійним розвитком Києва повинні Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації та постійна комісія Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури. А для того, щоб при плануванні міста не були проігноровані інтереси мешканців, проводяться громадські обговорення.

Усі бажаючі можуть внести свої пропозиції та зауваження в спеціальний журнал, а також писати листи до київської держадміністрації. В свою чергу, профільний департамент мусить реагувати на усі ці листи і аргументовано відповідати або згодою, або запереченням. Лише після того, як усі зауваження враховані, оновлений план подають на голосування в Київраду.

Фрагмент документу із журналу пропозицій і зауважень громадян до проекту ДПТ в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського

Фрагмент документу із журналу пропозицій і зауважень громадян до проекту ДПТ в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського

Заслужений архітектор України Ганна Бондар підкреслює: жодних презентацій та живих зустрічей законодавством не передбачено, як і якісної системи інформування населення про громадські слухання.

«Вочевидь, ця система жодним чином не налаштована на реальну участь громади міста в прийнятті великих рішень – яким чином буде розвиватися рішення. Це спричиняє бійки під міською радою при спробі прийняття детального плану територій або генплану міста, а потім і на будівельних майданчиках, – каже експерт. Уточнення детального плану територій часто відбувається в стихійному порядку, а тому конфлікти між місцевими жителями та держорганами зазвичай вирішуються у суді.

Саме тому зараз у суді продовжується невдалий діалог між громадою Голосіївського району та Департаментом містобудування та архітектури. Департамент, попри протест місцевих жителів, затвердив та передав на розгляд Київради Детальний план території в межах вулиці Васильківська та проспекту Голосіївського.

«Замовник детального плану території – Департамент – всупереч закону (Про регулювання містобудівної діяльності – Нова Влада) розробив детальний план території, який суперечить положенням генерального плану міста Києва: міська влада в угоду забудовникам та всупереч інтересам місцевих жителів змінила цільове призначення кількох земельних ділянок для будівництва десяти житлових комплексів заввишки від 10-ти до 27-ми поверхів», – зазначають у позові активісти ГО «Спілка порятунку Голосіїва».

Під час громадського обговорення проекту Детального плану території жителі міста та представники місцевих громадських організацій вимагали вилучити як незаконні рішення про забудову багатоповерховими житловими будинками.

Свою офіційну позицію у цій ситуації висловило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

«Оскільки мова йде про містобудівну документацію, яка орієнтована на перспективні проектні рішення генплану, що розробляється, і по окремих аспектах не узгоджується із положеннями діючого генплану, її затвердження можливе лише з набуттям чинності нового генерального плану міста Києва», – зазначив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Роман Абрамовський.

Наприклад, відповідно до містобудівного кадастру у Києві у кадастровому кварталі по вул. Васильківська, 1 та вул. Васильківська, 37 функціональне призначення земельних ділянок відноситься до комунально-складських територій. У Генплані чітко вказано про відсутність запланованої багатоквартирної житлової забудови на вказаних територіях.

Через вперту апатію столичного керівництва громадські активісти вдаються до ще однієї форми тиску на владу – мітингів та пікетів.

Вихід є?

Спеціалісти у сфері містобудування уже наводять гарні приклади раннього залучення громадськості до процесу розбудови міської території. Один зі способів уникнути конфлікту інтересів – починати діалог із мешканцями на етапі формування завдань проектів, а не на етапі, коли проекти уже готові.

Координатор програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund Ірина Озимок наводить приклад, коли у Львові громада створила сильний тиск на місцеву владу, вимагаючи створення інфраструктури для велосипедистів.

«Щоб лобіювати створення велодоріжок, там активістами проводилися регулярні акції, різноманітні фестивалі і флешмоби. Вони створили модний тренд, до якого згодом підключилася місцева влада. І ось зараз ми бачимо, як велосипедистам стає все безпечніше рухатися вулицями міста», – розповіла експерт.

За схожим сценарієм в Івано-Франківську за допомогою впертих активістів міська влада погодилася створити першу урбаністичну територію, де комфортно усім. А в Миколаєві Агенція розвитку міста виокремила цілу низку проблем, і почала обговорювати їх окремо, проводячи тематичні фестивалі.

«Активісти питали людей, як перебудувати площу міста, щоб вона була дружньою до людей. І тоді зібралося кілька тисяч людей, і вони висловилися, і це було доволі сильною рушійною силою та тиском для влади», – каже Ірина Озимок.

Урбаністи додають: щоб місто було комфортним, і не витрачало кошти на латання доріг та комунальних служб, муніципалітети мають провести інвентаризацію усіх комунікацій.

«Міста замість того, щоб вкладати кошти у розвиток, дотують інженерні підприємства. Це неправильно, – вважає інженер-будівельник Євген Кун. – Ми повинні інвентаризувати все, що ми маємо під землею і над землею. Нам потрібна мапа всіх мереж в електронному вигляді, візуалізовано. Так ми зможемо рахувати втрати, бачити проблеми, щоб їх вирішувати. Це і для інвестора краще, і для енергозбереження, і для планування розвитку міста. Всі смарт-сіті мають базуватися на таких картах, прив’язаних до геолокації».

За словами експерта, українські компанії вже готові до реалізації таких проектів. Влада, зі свого боку, повинна визначити менеджерів, які будуть курувати цей процес, та виділити ресурси для реалізації проекту.

Урбаністи переконані: для того, щоб будівельні конфлікти зникли, потрібно якомога раніше залучати містян до процесу містобудування.

«У звязку із демократизацією суспільства, прийняття рішення зверху вниз працює все гірше. Розробка ефективних механізмів співпраці із мешканцями міста – це серйозний виклик для міських політиків, – зазначає Анна Бондар. – Раннє залучення громадськості – це головний рецепт ефективної взаємодії».

Антигерои Украины