З 1 січня 2020 року в Україні почало працювати відгалуження світової комерційної компанії World Trade Center (Світовий центр торгівлі), яка об'єднує в одну мережу представництва в 90 країнах і 238 містах. Організація запроваджує нові стандарти взаємодії між українським бізнесом та іноземними інвесторами.
Світовий центр торгівлі – це приватна торгово-промислова палата, яка сприяє обміну товарами, технологіями, інструментами ведення бізнесу для членів спільноти. Початок роботи WTC в Україні має стимулювати надходження інвестицій. Плани компанії більш, чи м амбіціозні: захід в Україну понад 5000 іноземних компаній у найближчі два роки.
Офіс київського представництва WTC буде розташований в діловому центрі «Атмосфера». У ньому ж планується відкривати представницькі офіси українських підприємств, яким потрібні інвестиції. Також подібні центри українського підрозділу WTC будуть створюватись в кожній України, щоб зробити доступними для місцевих бізнесменів послуги з виходу на міжнародні ринки.
Парадокс, але заходу цього проекту в Україну сприяла не урядова, а комерційна організація – компанія Global transformation platform.
Нова Влада поспілкувалася із командою топ-менеджерів, які мають дуже амбітні плани в українському інвестиційному просторі. Вони розказали про те, які зміни найближчим часом будуть відбуватися завдяки створенню осередку WTC в Україні. За їх словами в Україні їх буде цікавити саме розвиток індустріальних проектів: виробництво товарів з високою доданою вартістю. Тому дуже радимо українському уряду почитати дане інтерв’ю для розуміння вибудовування економічних пріоритетів.
НВ: Чому World Trade Center зайшов в Україну саме зараз?
Олександр Новохатський, віце-президент із комунікацій комерційної компанії Global transformation platform в Україні: Коли ми говоримо «Америка», ми зазвичай думаємо про якийсь Госдеп, урядові організації, які прагнуть щось змінити в Україні. Насправді це хибна аналогія, нав'язана Росією.
В США проходить трансформація свідомості, яка проявляється в трансформації економічного мислення. І як наслідок – зміни уявлення про те, як структурувати економіку. Вони шукають «пусті» місця, не наповнені якимись закостенілими старими схемами. Таким простором для них є Україна.
Олександр Новохатський
Дуже важко щось побудувати, наприклад, в місті, де щільна забудова. Треба дуже багато погоджень, бо є власники. А в Україні бізнес-простір є достатньо вільним. Тут немає великих корпорацій, які би домінували. Тут вільне місце для індустріальних проектів, агропромислових проектів. Тут досить багато вільного місця.
НВ: Яким чином буде відбуватися процес заохочення іноземних інвесторів заходити в Україну?
Олександр Новохатський: Ніхто нікого не закликає, щоб весь світ прибіг в Україну. Просто ті, кому треба зайти в Україну, отримають таку можливість і такі інструменти. Найскладнішим для бізнесмена є захід в простір, який ти не розумієш. Дуже важливо зрозуміти, куди ти прийшов, скільки ти можеш заробити, і як довго буде тривати цей процес. І тут критично важливою є інформація та інструменти забезпечення для переходу в новий бізнес-простір.
Світовий центр торгівлі є джерелом цієї інформації. Є певний кейс проектів, які можна наповнювати інвестиціями. При цьому, він опирається на дослідження інтелектуальних груп, установ, організацій, які вивчають економічний потенціал, можливості, розташування, які розуміються на стратегічних речах і розписані на 30-50 років. Ці дослідження лежать в основі порад, куди варто, а куди не варто вкладати гроші.
Світовий центр торгівлі опирається на роботу забезпечуючих організацій, такими як GTP – які володіють інформацією.
НВ: Іноземні інвестори бачать Україну привабливою саме завдяки зміні влади? Чи це не впливає на їх вибір?
Генрі Штеренберг, президент World Trade Centre Kyiv: Сьогодні інвестори, які фокусуються на ринках, що розвиваються, дуже зацікавлені в Україні. Україна представляє собою одну із кращих в світі можливостей повернення капіталу.
Наприклад, зараз компанія, яка створює пластикову пляшку, коштує в Україні в десять разів менше, ніж така сама компанія в США. І зараз ми створюємо інструмент, який дає арбітраж евалюації. Але для цього має бути вибудувана інвестиційна інфраструктура.
Генрі Штеренберг
Найголовніша причина, чому інвестори не заходять в Україну – це відсутність довіри до неї. І навіть рівень недовіри людей одне до одного – олімпійського рівня. Зараз World Trade Center вибудовує економіку глобальної довіри всередині держави.
- Що таке інвестиційна інфраструктура у вашому розумінні?
- В першу чергу це вміння бізнесменів правильно підготувати проект. 99% проектів, які я бачу, не готові до інвестицій. Тобто, з одного боку, є великий красивий цікавий проект. Але так, як він поданий, він ніколи не зацікавить жодного інвестора.
Наступний момент – це освіта. У нас жахлива фінансова освіта з точки зору інвестицій. В Києві цей рівень освіти мінімальний, а в регіонах його фактично не існує. Зараз якась велика організація (не державна) має надати свій ресурс, щоб на рівні державних муніципалітетів навчати, як вести бізнес з точки зору розвитку економіки.
І третій інгредієнт – має існувати механізм, який вбиває корупцію.
НВ: Уже є перелік найбільш привабливих інвестиційних напрямків для інвесторів, які прийдуть в Україну?
Олександр Новохатський: Індустрія, індустрія і ще раз індустрія. Індустріальні проекти є головним пріоритетом World Trade Center Association. Виробництво товарів із високою доданою вартістю: мобільні телефони, автомобілі, побутова техніка.
Найбільший прибуток приносять товари із високою доданою вартістю. Україна досить багата на корисні копалини, на природні ресурси. Але в Україні не реалізована можливість перетворювати ці ресурси в продукти кінцевого споживання.
Успішність країни визначається здатністю побудувати свою економіку таким чином, щоб отримати максимальний акумулятивний ефект. Наприклад, вирощуючи звичайну картоплю і продаючи її у вигляді клубня, ми можемо мати додану вартість приблизно 3%. А зробивши з цієї картоплі чіпси, ми збільшуємо прибуток до 100-200%.
Успішні країни з розвинутою економікою вибудовують стосунки в своїй країні, направлені на отримання саме такого максимального прибутку. GTP буде працювати саме для того, щоб створювати простір, комфортний для роботи саме з такою філософією.
Генрі Штеренберг: Я доповню. Ми створили три екосистеми. Перша екосистема – це монетизація науки. Майбутній найбільший актив – це інтелектуальна власність, а не золото чи акції та нерухомість. У нас, за деякими оцінками, в Україні є трильйони доларів у вигляді інтелектуальної власності.
Наведу простий приклад – завод Антонова. Україна – це одна із дев'яти країн світу, яка може виробляти літаки в повний цикл: від бюро до виробництва. Навіть у «Боїнгу» немає таких технологій, як у заводу Антонова.
Експерти оцінюють інтелектуальну власність заводу Антонова в понад 60 мільярдів доларів. Ця інтелектуальна власність може використовуватися як застава для отримання фінансування лізингу літаків. Вони не можуть продати літаки, бо у них немає лізингу на один мільярд доларів – а це дуже маленька сума для виробництва такого рівня. Тому ми не можемо виробляти багато літаків уже чотири або п'ять років.
НВ: А ще гроші можна отримувати у вигляді грантів. Я помітила, що Україна не надто успішна у цьому напрямку. Чому?
Катерина Штеренберг, голова правління громадської спілки «Українська міжнародна бізнес-асоціація», член координаційної ради з розвитку малого та мікропідприємництва при Мінекономрозвитку: Дійсно. З 2014 року 7 мільярдів доларів грантових коштів не зайшло в Україну. Це відбулося через дві причини: 1) немає правильно підготовлених проектів; 2) менеджменту немає.
Саме тому ми створили громадську організацію (яку я очолюю), яка буде адмініструвати гранти. Де є спеціалісти, які знають, як правильно оформляти гранти не лише з точки зору подачі, а й супроводжувати їх.
Дуже важлива підтримка місцевої влади для отримання грантів. Наприклад, у нас є проект водоочисних споруд у Боярці (Київська область – Ред.). Там цей проект підтримує районна та обласна влада.
Бо після того, як донорська грантова організація проводить це фінансування проекту, на свій баланс цей проект має взяти місцева влада. Наприклад, притулок для тварин, або ті ж водоочисні споруди. Тобто, місцева влада виступає своєрідним гарантом для грантодавця, що профінансований проект не буде покинутий напризволяще.
Катерина Штеренберг
У нас, наприклад, голова Київської облради навіть не знала, що можна реалізувати соціальних проектів на 9 мільярдів доларів на рік. Одна чистка Київського моря від відходів із Чорнобильської зони – це 3-4 мільярди в рік. І ці гроші просто лежать. Бо потрібно, щоб цей проект був правильно оформлений і завірений гарантією держави.
Зараз гранти потрібні на наукові дослідження та соціальні проекти вартістю від 100 тисяч доларів до 100 мільйонів доларів.
НВ: Український уряд вже знає про ваш проект?
Катерина Штеренберг: Звичайно, знають. І Міністерство економічного розвитку, і Міністерство цифрової трансформації, і Міносвіти, і Міністерство соціальної політики. І Офіс президента.
НВ: Вони вірять в цей проект?
Катерина Штеренберг: Спочатку ставилися скептично. Казали так: приведіть мені інвестора на 350 мільйонів, і тоді я з ним зустрінуся. Зараз риторика трохи змінилася в кращий бік.
НВ: Чи достатньо зараз уряд України докладає зусиль, щоб заманити іноземних інвесторів в Україну?
Катерина Штеренберг: Ні, недостатньо. Працюючи в координаційній раді при МЕРТ, ми вже четвертий раз зустрічаємося. Кожне засідання займає мінімум дві години. І це ми ще дуже ефективно працюємо, на думку МЕРТ. Всі процеси дуже гальмуються, бо там немає енергійного керівника, який би вимагав досягнути результату сьогодні.
Урядовці скаржаться, що у них є проблема ефективної комунікації одне із одним. Тобто, вони не можуть побудувати ефективну співпрацю в рамках свого ж міністерства.
Тому Мінекономіки, здається, потрібен тренер-психолог, який навчить їх працювати як команда.
Але чотири законопроекти про інвестиції розробляються. Коли вони стануть законами – невідомо. Якщо локалізацію ігрових автоматів розглядали 4-5 місяців, то навіть із урахуванням турбо-режиму, процес йде дуже повільно.
Закон про приватно-державне партнерство – найважливіший зараз для роботи інвесторів. Але зараз представники європейських організацій блокують прийняття законопроекту в нинішньому вигляді через корупційні ризики, які в ньому присутні.
НВ: Що потрібно зробити уряду, президенту, щоб ваша задумка збулася? Чи їм потрібно просто стояти в стороні і не заважати?
Катерина Штеренберг: Потрібна публічна підтримка від уряду. Ми не хочемо грошей, або будь-якого втручання, або фінансових вливань.
НВ: Ви анонсували створення 300-т офісів в торговому центрі «Атмосфера». Хто буде їх населяти?
Олександр Новохатський: Населяти ці офіси будуть українські компанії, представники української індустрії, які хочуть доєднатися до World Trade Center Association.
Представлення компанії на потужностях світової мережі є дуже простим рішенням для логістики. Люди, які приїдуть до України та ще не знайомі з українськими виробниками, не поїдуть в глушину по наших розбитих дорогах. Концентрація офісів різних компаній в одній будівлі допомагає їм вийти на світовий майданчик.
В цих офісах буде представник від компанії та постійно діюча експозиція: там можуть бути зразки продукції, наприклад. Кожна компанія організовує свій простір, як вітрину своєї діяльності.
Стратегічна мета – відкриття представництв в усіх регіонах України, спокійне та планомірне донесення інформації до українських бізнесменів.
Бізнес не любить мішури. Він любить інформацію та потребує довіри. Тому не очікуйте промо-компаній та рекламних роликів. Очікуйте спокійну планомірну роботу спеціалістів високого фаху, які будуть залучати бізнесменів на ці потужності.
НВ: Як плануєте піарити стартапи для інвесторів?
Олександр Новохатський: Відтепер будь-який український бізнесмен через World Trade Center матиме можливість вийти на партнерів зі світових корпорацій.
В світі багато інвесторів, які готові вкладати в українські проекти. А щоб інвестори про ці проекти дізналися, їх потрібно представити. Наприклад, стратегічний партнер GTP – світова компанія Sinbax – займається підтримкою стартапів на глобальному рівні.
Тому GTP організовує 26-27 березня у Києві стартап-шоу Sinbax startup show, яке покликане в українському просторі ідей відібрати 25-30 кращих стартапів, які можуть отримати свого інвестора. Мова йде не лише про проекти в сфері ІТ, а й нові технології та індустріальні проекти.
Призовий фонд – п онад 100 мільйонів доларів. І вони будуть реалізовані на 100%.
