Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід нардепу Нестору Шуфричу (нардеп від колишньої партії ОПЗЖ) після обшуків в його маєтку під Києвом у п’ятницю, 15 вересня. Народного депутата Нестора Шуфрича відправили в СІЗО наразі на 60 діб у справі про державну зраду.

У чому підозрюють Шуфрича

«Досудовим розслідуванням у справі Шуфрича аналізується діяльність депутата, починаючи з 9 липня 2021 року. Станом на той момент, Володимир Сівкович, який є представником росії, залучив депутата Шуфрича для здійснення підривної діяльності», - написав Сергій Лещенко у Facebook.

Як пише Лещенко, за матеріалами слідства, Шуфрич, відповідно до розробленого представниками вищого політичного керівництва Росії плану, мав публічно виступати в Україні та РФ для дискредитації української влади, звинувачувати з удаваних причин вище військово-політичне керівництво держави в ескалації на сході України, поширюючи думку щодо конфлікту на сході України як громадянського.

Також Шуфрич, за інструкціями Сівковича, мав подавати депутатські звернення, координуючи свої дії з Сівковичем, який, у свою чергу, узгоджував дії Шуфрича зі спецслужбами РФ з метою проведення підривної діяльності.

«Шуфрич мав постійно звітувати Сівковичу про виконання поставлених завдань», - додав він.

Наразі встановлено, що протягом літа 2021 року Сівкович пересилав Шуфричу по Telegram-канал готові файли депутатських звернень і заяв про злочини, де нардеп вимагав розслідування стосовно керівництва Головного управління розвідки Міністерства оборони України та інших органів влади.

«Спілкувавння Шуфрича і Сівковича в Telegram-каналі з метою узгодження дій депутата відбувалося регулярно, інколи з інтервалом обміну повідомленнями до 1 хвилини. Так, Шуфрич для звітування Сівковичу направляв йому відеофайли зі своїми виступами на телеканалі «Перший незалежний», «НАШ», «Україна 24», де нардеп озвучував тези, отримані від Сівковича.

Також Шуфрич пересилав Сівковичу зображення своїх депутатських запитів від липня 2021 року на адресу Генерального прокурора про витребування внесених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідство встановило, наприклад, що 13 липня 2021 року Шуфрич, продовжуючи виконувати завдання Сівковича, переслав йому два відеофайли з виступами Шуфрича тривалістю 4 хвилини 32 секунди та 4 хвилини 45 секунд відповідно, які транслювались на телеканалі «Россия 1». Вони містили дискредитацію української влади та звинувачення президента України в ескалації конфлікту на сході України.

«Сівкович, виконуючи функцію в злочинному плані, направляв Шуфричу копії закордонних паспортів окремих громадян України, для використання під час оформлення запиту на адресу Головного управління розвідки Міністерства оборони України», - додав Лещенко.

Зокрема, Сівкович готував для Шуфрича проект депутатського звернення на адресу ГУР, з вимогою надати інформацію щодо належності певних осіб до співробітників вказаного органу.

Зокрема, за даними Лещенка, Шуфрич направив Сівковичу відповіді голови Національної поліції України щодо результатів розгляду депутатського звернення, в якому містилися відомості про слідчий підрозділ, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, що становило інтерес Сівковича.

«Довгожитель» парламенту

Шуфрич до сих пір є нардепом, попри заборону партії ОПЗЖ в Україні, та головою парламентського комітету з питань свободи слова. За даними ЗМІ, Шуфрича відносять до групи впливу кума російського президента Володимира Путіна й екс-лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука.

Шуфрич в політиці близько 30 років. Він - колишній народний депутат 3-го, 4-го, 6-го, 7-го та 8-го скликань парламенту, причому спочатку від Соціал-демократичної партії, потім - «Партії регіонів», «Опозиційного блоку», партії «За життя!» Рабіновича та з 2019 року - від ОПЗЖ.

Крім цього нардеп двічі був міністром із надзвичайних ситуацій (у 2006-2007 роках та у 2010 році), а з 2010 до 2012 року - заступником голови Ради нацбезпеки і оборони України (РНБО).

Затримання та стрілянина на блокпосту

Останне згадування про Шуфрича датується березнем 2022 року та пов’язане з затриманням нардепа на блокпосту в Києві, де він вийшовши з машини почав фотографувати місце розташування військових.

«Шуфрич під’їхав під блокпост, вийшов із машини з охороною і почав фотографувати блокпост. Відповідно, був затриманий. Військові об’єкти або об’єкти, які використовуються військовими, фотографувати не можна. Зброю у охоронців забрали», – розповіли тоді в 206-му батальйоні терроборони Києва «Радіо Свобода».

Як зазначили «Схемам» (проект «Радіо Свобода») у батальйоні, Шуфрич був із трьома охоронцями, які намагалися «відстрілюватися». Їх також затримали, а зброю вилучили. В батальйоні зазначають, що арсенал зброї в нардепа та його охорони складав: два автомати, три пістолети, та один автомат з затертим серійним номером, тобто, не зареєстрований належним чином.

Сам Шуфрич тоді свій вчинок пояснив тим, що «вийшов сфотографуватися на фоні місцевої пам’ятки».

Шуфрич, Бродський та «Київський річковий порт»

Журналісти «Схем» у 2016 році дізналися, що ПАТ «Київський річковий порт», крім ділянки на Рибальському, володіє будівлею Київського річкового вокзалу на Поштовій площі. Тоді стало відомо, що до ПАТ «Київський річковий порт» має стосунок народний депутат України від «Опозиційного блоку» (на той час, - ред.) Нестор Шуфрич.

Чверть акцій ПАТ «Київський річковий порт» належить ТОВ «Сучасне партнерство». Колишній директор цієї фірми - Віктор Вікторович Сидорук - помічник народного депутата Нестора Шуфрича. ТОВ «Сан гален холдінг», яке володіє ще 25% акцій ПАТ «Київський річковий порт», – компанія, наближена до Нестора Шуфрича. Фірма має спільний телефон із Міжнародним благодійним фондом «Музей історії повітроплавання і авіації імені Сікорського», співзасновником якого є нині покійна мати Нестора Шуфрича – Шуфрич Марія Петрівна.

Те, що річковий порт - це бізнес родини Нестора Шуфрича, підтвердила і його пресслужба.

Ще одним виявленим «Схемами» акціонером ПАТ «Київський річковий порт» виявився бізнесмен Михайло Бродський. За часів Віктора Януковича він очолював Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва.

Зокрема, за даними інформаційного ресурсу Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку Smida, 24% акцій ПрАТ «Київський річковий порт», яке володіє будинком, належить близькій фірмі AEROTRADE SOLUTIONS INC. Її представник Савчук Андрій Володимирович був фінансовим директором Київського представництва «Торговий дім» «Жидачівський паперовий комбінат», а також фінансовим директором концерну «Основа» з орбіти Михайла Бродського. Цей же Андрій Савчук 2002 року був кандидатом у народні депутати від партії Бродського «Яблуко».

Майно Шуфрича

У власності Шуфрича та його родини - земельні ділянки та нерухомість, причому і на території окупованого Росією Криму.

Наприклад, родина Шуфрича володіє чотирма маєтками в Конча-Заспі. А в центрі столиці в Шуфрича та його сина є 6 квартир приблизною вартістю 130 млн гривень.

Окрім того, родина нардепа має земельну ділянку, квартири та будинки в Ужгороді, де Шуфрич народився. Ще частина землі та нерухомості записана на помічника нардепа, який є співвласником низки агрокомпаній.

У тимчасово окупованому Криму Шуфрич має віллу, що розташована по сусідству з маєтком Медведчука. Як з’ясували «Схеми», у 2019 році родина Шуфрича оформила нерухомість в Криму через схему на російську фірму.

Скандальні заяви Шуфрича про війну в Україні та бійки

У своїх заявах Шуфрич не визнавав російське вторгнення в Україну та називав війну «конфліктом між українцями».

«Це війна між українцями, це конфлікт між українцями. Ми весь час чуємо про присутність російських військових. Але там постійно моніторингова група ОБСЄ працює, спеціальний комісар ООН, і ніхто з них не зафіксував офіційно присутність російських військ на Донбасі. Ми 4 роки воюємо: де полонені російські солдати? Де загиблі російські солдати? Регулярних російських військ на Донбасі немає», - заявив Шуфрич в етері телеканалу NewsOne 5 вересня 2018 року.

Бійки та оголений торс

Також Шуфрич став відомий тим, що не раз ставав «героєм» всіляких бійок, які проходили як за межами парламенту, так і в самій Раді.

Перші згадки про його «кулачні бої» датуються далеким 2004 роком. Тоді він побився з представниками Віктора Ющенка. Та бійка відбувалась в будівлі ТЦК. Він настільки захопився, що опинився під час бійки без одягу, оголивши торс. Роком пізніше, під час інавгурації Віктора Ющенка, Шуфрич був побитий прихильниками першого.

Шуфрич&Льовочкин

У 2009 році Шуфрич, який на той момент був нардепом від «Партії Регіонів», побив свого ж однопартійця Сергія Льовочкина. Бійка відбулась в кінотеатрі «Зоряний», де в той день проходило засідання фракції. Під час нього Віктор Янукович дорікнув Нестору Шуфричу в тому, що той не супроводжував його під час перебування в Керчі, яка є його округом.

Після докорів Януковича слово взяв Шуфрич і пояснив свою відсутність тим, що просто не знав про поїздку. Повідомити про поїздку Януковича до Керчі, на думку Шуфрича, мав найближчий помічник Януковича Сергій Льовочкін.

Шуфрич заявив, що Льовочкін цього не зробив, щоб його просто підставити. У свою чергу у слові у відповідь Сергій Льовочкін висловив здивування тим, чому він повинен повідомляти Шуфричу про графік поїздок Януковича - вся потрібна інформація є на сайті.

Коли депутати вийшли із засідання біля ресторану Шуфрич обернувся і помітивши Льовочкіна, кинув йому: «Я давно тобі хотів сказати...»... і не домовивши до кінця фразу, вдарив Льовочкіна кулаком в обличчя. Депутати, які були свідками конфлікту, розняли колег.

Бутусов&Шуфрич

В прямому етері програми «Свобода слова Савіка Шустера», за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії, 19 лютого 2022 року, журналіст Юрій Бутусов натовк обличчя Шуфричу, звинувативши його в зраді України.

Бутусов, коментуючи справу Шуфрича 15 вересня, зазначив на своїй-сторінці у Facebook, що Шуфрич за завданням Сівковича (Володимир, заступник секретаря РНБО 2010-2013 років, - ред.) виступав на телеканалах України та Росії з метою розповсюдження російський пропаганди та просування антиукраїнської політики.

«В принципі, мені довелось напередодні вторгнення вдарити Шуфрича на телеефірі саме з цієі причини. Тому я щиро вітаю, що до Шуфрича дотягнулись правоохоронні органи», - додав він.

«Зближення» (?) Тимошенко та Шуфрича та зламана щелепа дружини

У 2007 році в коментарі УП той самий Бродський (читати вище, - ред.) розповідав, про нібито «зближення» Шуфрича та Юлії Тимошенко та обіцяв випустити книгу про відносини на той час лідера БЮТ та Шуфрича, що був тоді головою ДСНС.

«Я спеціально випущу книгу «Немає повісті сумніше на світі, ніж повість про бюджетний комітет». Саме у бюджетному комітеті відбулося зближення Тимошенко та Шуфрича», - сказав тоді Бродський.

За його словами, «суспільство має право знати всю правду».

«Я стверджую, що Нестор і Юля, як близькі один одному люди, приїжджали до мене додому на звану вечерю, і свідком цього були моя дружина, моя охорона та моя домробітниця. І після цього Турчинов влаштував Тимошенко скандал за таку необережність», - заявив Бродський.

Зламана щелепа дружини

У 2009 році під час програми «Шустер Live» відбулася бійка між Нестором Шуфричем і тодішнім міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком, якого Шуфрич звинуватив у пияцтві. Останній натомість пригадав нардепу, як той свого часу зламав своїй дружині щелепу: у 1998 році проти Шуфрича порушили кримінальну справу за нанесення тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині - Наталії Вороні (Шуфрич).