Наприкінці лютого 2022 року російські війська вторглися в Україну одразу з кількох напрямків, в тому числі з території анексованого півострова Крим. Вже до першої половини дня окупантам вдалося пройти понад 200 км та опинитися на підходах до Херсона, а далі - і захопити регіон та місто. І хоча Херсон вдалося звільнити українським військовим вже в листопаді 2022 року, частина Херсонської області досі залишається окупованою, а на півдні точаться бої. Відповідь на питання про те, як росіянам вдалось там швидко подолати перешийок з Кримом, попри те, що Чонгарську протоку вважали тією, що подолати практично неможливо, розслідують правоохоронці. Деталі цього розслідування - в матеріалі журналістів ВВС Україна.
Наразі існують декілька версій, чому ворог так швидко міг рухатись з анексованого Криму вглиб України. Згідно першої, мости на перешийку з Кримом не були підірвані, бо вони були розміновані. По іншій, мости не були підірвані, бо там попрацювала ворожа ДРГ, яка перерізала дроти, аби унеможливити підрив. І третя версія - звичайна недбалість.
Думка Міноборони та Генштабу
Своєю чергою, військові вважають, що підрив мостів навряд чи б докорінно змінив ситуацію з просуванням ворога, бо сили рф на той момент переважали в десятки разів, а окрім непідірваних мостів, з Кримом суходол з’єднує ще 10 проходів, які могли використати окупанти.
«Всі, хто кричить «все пропало, міст не підірвали», послухайте насамперед військових. І вони вам скажуть, що там ще 10 проходів є з Криму суходолом, а не мостами. І тому підрив мосту не вплинув би на можливість росіян просунутися на цьому напрямку. Це відповідально сказав один із військових генералів, який зараз перебуває в політичній опозиції, я від нього це вперше почув», - заявляв колишній міністр оборони Олексій Резніков.
Крім того, генерал-майор Андрій Соколов, який на той час відповідав за оборону тієї ділянки, в інтерв'ю «Українській правді» стверджує, що росіяни змогли швидко просунутись, бо їхні сили переважали українські в 20-25 разів.
«Проти нас діяв 22-й армійський корпус у повному складі, не менше дивізії 58-ї армії північно-кавказької, найбільш підготовленої, і десь до половини 7-ї десантно-штурмової дивізії. Це дуже багато. Це і артилерія, і всі ці засоби, які є в їхньому складі. Плюс повітряний компонент десь до 140 літаків, 60 вертольотів і корабельний склад їхнього Чорноморського флоту», - розповів він.
Він також додав, що мости, які можна було підірвати, розташовані на Чонгарі, а через Армянськ і Перекопськ на Чаплинку чи Каланчак мостів не було і там для армії РФ шлях пролягав би ї через суходіл у напрямку того ж Херсона і Нової Каховки.
Що думають у Зеленського
В оточенні президента Володимира Зеленського наполягають на детальному з’ясуванні обставин того, що трапилось.
«Ми ж з вами розуміємо, якщо з якогось містечка або міста хтось іде, то ідуть всі. Хтось, хто залишився, - він в полоні або загинув. А ті, хто вийшов, - треба дивитись, хто вийшов і які накази хто отримував. Вони зрадники, або були накази?», - таку думку висловив президент Зеленський з цього питання.
Ще більш категоричний голова ГУР Кирило Буданов: «Якщо були б підірвані переходи і трохи інакше розвивалися перші години, то російська армія не змогла б з такою швидкістю рухатися. Це аксіома».
Секретар комітету з питань нацбезпеки та оборони Роман Костенко впевнений, що «хтось має за це відповісти».
«Ми ж розуміємо, що не просто так настільки швидко було захоплено Південь. Значить, там були чиїсь недопрацювання. Є конкретні люди, які на тому напрямку відповідали за оборону, - сказав він в розмові з ВВС. - Є багато питань, які слідство має з’ясувати», - вважає він.
Розслідування: хто фігурує?
11 квітня минулого року ДБР відкрило справу, що стосується неналежної оборони Херсонської області. У березні 2023 року ДБР у відповідь на запит ВВС Україна повідомляло, що справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу - державна зрада та недбале ставлення до військової служби. Зокрема, мова йде про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву.
«Це у свою чергу призвело до тяжких наслідків, пов'язаних із тимчасовою окупацією територій Херсонської та Запорізької областей, загибеллю українських захисників і мирних мешканців, знищенням ворогом інфраструктури цих регіонів», - пояснює ВВС джерело у слідстві.
Спочатку цю справу напряму пов’язували з колишнім начальником ГУ СБУ в Криму Олегом Кулінічем. Як нещодавно зазначали в ДБР, він «заздалегідь знав про плани збройних сил російської федерації здійснити напад з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, але умисно приховав цю надважливу інформацію від керівництва і заборонив відправляти будь-яку документацію з цього приводу до ЦУ СБУ», хоча за даними ВВС, Кулініч не фігурує у справі про окупацію півдня. Наразі Кулініч затриманий, суд щодо нього почнеться в середині жовтня.
Також в справі фігурував і екс-очільник управління СБУ в Херсонській області Сергій Криворучко. Його позбавили генеральського звання у 2022 році, а от кримінальних проваджень щодо нього, як пише ВВС, досі немає.
Наразі як додає видання, по цій справі слідчі вже допитали цілий список генералів та представників військового командування. Серед них - командувач сил оборони Сергій Наєв, колишні командувачі угрупування військ «Південь» - генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов, а також низка командирів, які входять до складу цього угруповання.
Свідчення також дав генерал, ексначальник Генштабу Віктор Муженко. Як пише ВВС, «він зранку 24 лютого 2022 року приєднався до вищого військового командування та допомагав ухвалювати рішення у штабі».
Як зазначає видання, також допитали ще одного колишнього начальника Генштабу, генерала Руслана Хомчака. Дали свідчення і колишні керівники Херсонщини, в тому числі ексголова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута. Його 16 вересня знайшли мертвим у Києві.
Також кілька джерел ВВС стверджують, що в рамках розслідування цієї справи слідчі приходили на бесіду і до командувача ЗСУ Валерія Залужного. При цьому, в ДБР та СБУ відмовились відповідати на запит ВВС щодо того, чи фігурує Залужний в цьому розслідуванні.
Всього у справі свідчення дали понад півсотні людей, в тому числі допитали і військового Івана Сестриватовського, який мав підірвати мости на Чонгарі, але це в нього чомусь не вийшло. Він, згідно з відповіддю на запит ВВС, дав свідчення майже одразу після інтерв’ю про ті події «Українській правді» у липні 2023 року. До цього часу його жодного разу не допитували.
