Переважна більшість українців вважають, що президент України Володимир Зеленський відповідає за корупцію в країні. Цей результат став відомий завдяки соцопитуванню, проведеному Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.
Так, 78% респондентів зазначили, що за корупцію в українському уряді та військових адміністраціях несе пряму відповідальність президент Зеленський. Не погодилися з цим твердженням лише 18% опитаних. Цікаво, що українці старшого віку були більш вимогливі до глави держави, ніж молодь. Якщо серед опитаних віком 18-29 років 70% погоджуються з тезою, що глава держави несе відповідальність за корупцію, то серед людей віком 60+ частка критично налаштованих зростає до 81%.
За регіональним розподілом результати були такими: на заході України з таким твердженням погодилися 79,1% респондентів, у центральній частині – 75,9%, на півдні – 76,1%, на сході – 80,1%.
Реакція оточення президента
У найближчому оточенні Зеленського відреагували на це соцопитування. Так, глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія назвав його "маніпулятивним".
«В мережі поширюють маніпулятивне дослідження про те, нібито українці вважають що за всю побутову корупцію відповідає президент України. Мало того, що президент України цілодобово займається війною та пошуками допомоги, ще він має і замінити собою всю антикорупційну вертикаль, на яку країна та партнери витратили мільярди. Коли президент запропонував прирівняти корупцію під час війни до державної зради - в політикумі почались воплі про «закручування гайок», тоді чому саме президент має відповідати за бруківку, стадіони, тенісні корти та іншій непотріб під час війни? З нового року країна має перейти на «бюджет війни» - де більше не буде витрат на вічі ці речі, тільки оборона та тільки зброя. Сподіваюсь що антикорупційні органи посилять свою роботу в тому числі інформаційну, щоб президент міг займатись війною та міжнародною дипломатію, а незалежна антикорупційна вертикаль - великою корупцією в країні», - написав Арахамія.
Так само вважає й міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він назвав його цілеспрямованою атакою.
«Схоже на цілеспрямовану атаку. Чому дослідження, проведене в першій половині липня, опубліковано сьогодні? Який контекст попередніх запитань? Чому не опубліковано увесь перелік, а тільки 8 пунктів? Серед яких від запитання про медицину — до корупції військових адміністрацій. Чому в запитанні про відповідальність за корупцію у відповіді — тільки президент? Який був би результат опитування при запитанні «Хто несе відповідальність за корупцію…» і різні варіанти відповідей?», - задає безліч питань Федоров.
За його словами, він, як соціолог за освітою, вважає, що опитування можуть бути потужним інструментом управління суспільною думкою.
«Враховуючи несприйняття корупції українським суспільством, навкруги якого запитання будувалася б маніпуляція? Кому може бути вигідно саме так використовувати цей інструмент сьогодні?», - додав він.
В свою чергу, віцепремʼєр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук написала, що «якщо хтось думає, що президент має відповідати за всю корупцію в державі, то людина має право так думати. Глава держави, зрештою, відповідає за все».
А спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив думку, що «хтось хоче вбити клин між українцями».
Президент відреагував на критику обов’язковим декларуванням для чиновників?
12 вересня президент України Володимир Зеленський наклав вето на законопроєкт про е-декларування з закритими деклараціями високопосадовців та нардепів.
«Заветував прийнятий Верховною Радою закон, у якому були обмеження електронного декларування. Причину цього вето, думаю, всі чудово розуміють: декларації мають бути відкритими. Одразу. Не через рік. Уже зараз реєстр треба відкривати», – заявив президент.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №9534 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" у другому читанні та в цілому 5 вересня. Цей документ залишає декларації закритими щонайменше на рік. Крім того, в ухваленому законопроєкті підтримано норму, згідно з якою особа, яка подала завідомо недостовірні відомості в декларації на суму до 1,3 млн грн, у разі сплати штрафу не потрапляє до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Національний рекорд підписів електронної петиції
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що має намір звернутися до Зеленського з проханням накласти вето на ухвалений парламентом законопроєкт, оскільки він залишає декларації закритими щонайменше на рік.
6 вересня на сайті голови держави було зареєстровано електронну петицію із закликом ветувати закон про е-декларування. Вона набрала необхідних для розгляду 25 тисяч голосів за три години, що фактично стало національним рекордом. Станом на 12 вересня її підписали майже 84 тисячі українців.
Нагадаємо, обов’язкове декларування для чиновників було тимчасово зупинене в перші тижні повномасштабної війни росії проти України. Ухвалення закону про відновлення декларування необхідне Україні для початку переговорів щодо вступу в ЄС, а також є «структурним маяком» у меморандумі з МВФ за програмою розширеного фінансування.