Новини та ділова аналітика для проактивних

Влада і бізнес: що насправді відбувається

10 декабря 2019 — 17:18
Денис Бондар
Денис Бондар

Денис Бондар, керуючий партнер юридичної фірми «Патріот» (думка):

Буквально на днях, як грім серед ясного неба, президент Володимир Зеленський запропонував ідею про доступні кредити для бізнесу до 1,5 млн грн під 5% річних і вище. Під відео – десять тисяч лайків, тисячі поширень та коментарів. Але такої бурхливої реакції від цільової аудиторії повідомлення – підприємців та потенційних бізнесменів – чутно не було. Вже три місяці вони спостерігають, як із заявами про захист бізнесу у Верховній Раді приймаються, а президентом підписуються закони, що викликають багато запитань. Тим паче, що кожен третій з них стосується економічного блоку.

Палиці в колеса ФОПам

Одним з найперших кроків нової влади, що змусив «спуститись на землю», стало питання фізичних осіб – підприємців. Батіг у вигляді закону 128-IX зобов’язав всіх ФОПів окрім першої групи встановлювати касові апарати або програмні аналоги, навіть якщо річний дохід менше 1 млн грн. Попри те, що останні мають бути безкоштовними, представники влади заплутались, чи це буде дійсно так.

Наміри держави зрозумілі – забезпечити максимальний фіскальний контроль, а підприємцям зі свого боку – мінімізувати податкове навантаження. Але контроль в жодному разі не може ставати на заваді роботі бізнесу.

Один з практичних прикладів. У вас перестав працювати програмний РРО на смартфоні. Сталося це, тому що: 1) зламався смартфон; 2) злетів програмний продукт; 3) збій в інтернеті через провайдера або оператора мобільного зв’язку; 4) сервер податкової не відповідає. І у всіх цих випадках ви змушені не просто повідомити контролюючий орган протягом доби про подію, а й зупинити всю свою роботу. Адже проведення розрахункових операцій не може здійснюватися до моменту усунення несправностей.

Хоча закон і дає можливість протягом 36 годин продовжувати роботу в офлайні, але хто вбереже ФОПа від закидів податківців про те, що відсутність зв’язку спричинена саме виведенням з ладу програмного РРО? А це вже штраф 100% від проданих товарів за перше порушення, і 150% – за кожне наступне.

Додати ще сюди для повноти картини нововведення із супутнього закону 129-IX про кешбек і штрафи за відсутність чеку від 850 до 1700 грн. Тоді запитання до очільника МЕРТ Милованова, який не знає, що робити з ФОПами, вас вже не будуть так дивувати. Доволі природньо, що і сьогодні не згасають мітинги із вимогою скасувати два вищеназвані закони.

Пост-митниця

Сьогодні питання роботи значної частини бізнесу зав’язано на взаємодії з митницею, а саме наскільки швидко товар може бути оформлено. В жовтні Верховна Рада приймає на перший погляд вірний закон про авторизованих економічних операторів. Такий інститут АЕО працює в країнах ЄС і передбачений Угодою про асоціацію. Однак разом із даною новацією підприємцям підсунули зміни до Митного кодексу і ввели статтю 337-1 із пост-митним контролем.

Тепер недостатньо пройти митне оформлення, ще 30 днів після цього підприємці знаходяться у зоні ризику. За цей період митниця може зробити запит та зобов’язати надіслати додаткові документи. На практиці виникає ще одна паперова тяганина, яка може наразити підприємця на подальші документальні перевірки та заблокувати роботу.

Штрафи передусім

У грудні набирає чинності закон 139-IX щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності. Окрім новацій у частині ліцензування закон прописує низку нових штрафних санкцій для підприємців в КоАП. Причому робиться це на самому початку закону, тому набагато чесніше було б обирати іншу назву для ініціативи.

Крім того, не повідомлено про зміни відомостей в заяві на отримання ліцензій – штраф до 8500 грн. А ця дрібниця, наприклад вказана у заяві імейл-адреса. Якщо не виконуєте розпорядження ліцензіата про усунення порушення ліцензійних умов – штраф вже 25 500 грн.

«Почули бізнес» і зробили по своєму

У Верховній Раді за основу прийняли законопроекти 1209-1 і 1210. Озвучена мета – впровадження BEPS для боротьби з офшорами. Враження, що ініціатори законопроекту знайшли офшор на окупованій частині Донбасу. Яким ще чином пояснити виключення положення про те, що ФОП, які зареєстровані в зоні АТО, до закінчення АТО можуть не виконувати свої обов’язки щодо сплати єдиного внеску та подавати звітність (п. 9-4 прикінцевих положень проекту 1209-1).

Звичайно, найбільше нарікань до законопроекту 1210, який прийнято майже у первісному вигляді, як було зареєстровано 30 серпня цього року. Адже, до цього часу достеменно невідомо, за що саме народні депутати проголосували в першому читанні. До речі, правки, зачитані автором з трибуни, звучали, як хрестоматія без прив’язки до конкретних норм. І цілком можливо, що багато питань, які критикували останні три місяці, можуть мігрувати в друге читання.

На сьогодні досі пропонується збільшити штрафи в 4 рази для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування. Вчасно не зареєстрував накладну – отримай штраф до 1200 грн, взагалі не зареєстрував – до 3600 грн. А якщо не вказав свою контрольовану іноземну компанію – заплати 4,72 млн грн. Щодо останнього, то це викличе питання не у власників компаній в офшорних юрисдикціях, а у наших заробітчан. Адже українці за кордоном – не лише наймані працівники, але і підприємці. Такі штрафи лише стануть стимулом не повертатись на батьківщину, а й змінити громадянство.

Лобізм процвітає

Інша справа – прийняття законопроектів, де напряму є інтерес або у народних депутатів, або у співчуваючих олігархів. Проголосований в цілому законопроект №2233 про ринок електроенергії хоча і заборонив прямий доступ до російської електрики за двосторонніми договорами, але показово залишив можливість такого імпорту з Білорусі.

Другий приклад – із лібералізацією спиртової галузі. Прибираючи монополію держави на виробництво спирту в законі прямо прописують монополію на імпорт спирту до 2024 року державним підприємством, спеціально уповноваженим на це Кабінетом Міністрів. Лишилось дізнатись, що саме за підприємство це буде і під чиїм контролем опиниться.

У підсумку

Для держави малі та середні підприємці – це не громадяни, які платять податки, а отже потребують необхідних умов. Це й досі «цапи-відбувайли», призначення яких – перекривати огріхи у бюджетному плануванні, прихований дефіцит бюджету і бути жертвою владного популізму і загравання із соціально незахищеними верствами населення.

Доказом цього є прийнятий нещодавно держбюджет на наступний рік. У цьому документі не знайти жодної статті щодо стимулювання малого та середнього бізнесу. Виключенням є хіба що програми для аграріїв. Навпаки, уряд робив ставку саме на соціальну орієнтованість документу.

Підприємці не просять коштів. Їхнє головне бажання – сталі та адекватні правила і невтручання у роботу підприємств. Бізнес чекає обіцяної нульової декларації, забезпечення свободи конкуренції, розвитку внутрішнього виробництва і зрозумілість податкової системи.

Бізнес вітає закони на кшталт виключення з Кримінального кодексу статті 205 про фіктивне підприємництво, який гордо назвали зменшенням тиску на бізнес. Але такі промені світла поки що є виключенням із загальної невтішної тенденції.

У цивілізованих країнах саме середній прошарок є основою заможного розвитку держави. Коли до такого розуміння дійдуть у високих державних кабінетах в Україні?

Публікації у форматі «Колонки» відображають думку виключно автора тексту, що вказаний на початку статті. Позиція автора колонки може не співпадати з точкою зору Нова Влада. Видання залишає за собою право публікувати думки інших авторів про викладені у даній колонці теми.

Антигерои Украины