Новини та ділова аналітика для проактивних

В ЄБА озвучили перелік пропозицій бізнесу: які зміни потрібно ввести в Податковий кодекс

07 июня 2022 — 12:58

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) розробила перелік пропозицій до Податкового кодексу, які допоможуть бізнесу працювати. Про це Нова Влада повідомили в асоціації.

Загальні податкові питання

Серед загальних пропозицій бізнесу, зокрема, йдеться про важливість відновити процедуру відшкодування ПДВ грошовими коштами, необхідність змінити модель контролю платників податків і скасувати планові податкові перевірки. Нова модель перевірочної роботи має полягати в ризик орієнтованому підході, фокусуватись на перевірках найбільш ризикових платників, на найбільш значущих податкових ризиках, тощо.

Крім того, в ЄБА пропонують:

- не нараховувати податок на доходи фізичних осіб на заробітну плату та на матеріальну допомогу особам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії;

- надати право бізнесу на загальній системі оподаткування за власним рішенням не сплачувати єдиний соціальний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ;

- не включати суму недержавного пенсійного забезпечення працівника до бази оподаткування ПДФО заробітної плати;

- надати однакову юридичну силу як електронній формі довідки про резидентство, так і паперовій;

- спростити регулювання ринку корпоративних платіжних карток в контексті звітності та необхідних паперових оригіналів документів.

- врегулювати питання визначення податкового резиденства фізичної особи. Адже наразі певна частина громадян виїхала з країни після 24 лютого, але вони продовжують працювати в бізнесі, який працює в Україні. Тож важливо сформувати позицію на державному рівні щодо визначення статусу податкового резидента фізичних осіб – громадян України з метою уникнення подвійного оподаткування доходів зазначених осіб або втрат надходжень до бюджету України.

- передбачити можливість адресної фінансової допомоги від неприбуткових організацій не лише на спецрахунки НБУ, а й всім військовим формуванням, установам, організаціям, органам влади – для більш швидкого забезпечення відповідних потреб.

Залізорудна продукція

В асоціації наголошують на низці індустріальних пропозицій. За даними ЄБА, у вкрай скрутному становищі працюють одні з найбільших експортерів – підприємства гірничо-металургійного комплексу, які до війни перевантажували через українські порти понад 60% експортної продукції. Внаслідок блокади портів підприємства вимушені скорочувати виробництво до 40% від довоєнного рівня.

Аби відновити виробництво та зберегти наявні робочі місця експорт залізорудної продукції здійснюється із застосуванням воєнної логістики – транзитом через європейські країни та відвантажується з європейських портів. За такої моделі експорту логістичні витрати зростають щонайменше у 2,5 рази.

Як повідомляла Нова Влада, Єврокомісія розробила План дій щодо «Шляхів солідарності» між Україною та ЄС з метою сприяння експорту сільськогосподарської продукції з України та двосторонньої торгівлі з ЄС в умовах блокування українських портів росією.

Крім того, дорожчають сировина та матеріали. Це значно знижує конкурентоздатність української залізорудної сировини. Тож спільнота пропонує на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення зменшити на 90% рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

Телекомунікаційні послуги

На думку компаній-членів ЄБА, потрібно врегулювати питання оподаткування надання безкоштовних телекомунікаційних послу. Наразі певні категорії населення, що виїхали закордон отримують, наприклад, безкоштовні послуги з роумінгу. Постачальники ж втрачають частину кредиту з ПДВ, а в умовах значного зростання обсягу послуг міжнародного роумінгу зазначене стає більш критичним.

«Водночас, сплата постачальниками податків за ті послуги, які окремим категоріям споживачів надавались безоплатно, та за підтримку абонентів у роумінгу, яка не має на меті отримання прибутку, обумовлює зниження спроможності такого бізнесу утримувати належний рівень підтримки населення та державних структур. Зокрема в умовах змін у звичайній господарській діяльності бізнесу, переведення його у посилений стан роботи та технічного обслуговування, відновлення телекомунікаційних мереж та засобів, знищених та пошкоджених внаслідок бойових дій», – зазначили в ЄБА.

Тютюнова та алкогольна продукція

На період до припинення воєнного стану можливість імпорту та реалізації на території України сигарет з фільтром та ТВЕНів (тютюновмісні вироби для електричного нагрівання) було дозволено з маркуванням відповідно до вимог держав-членів ЄС.

Виробництво імпортної тютюнової продукції для українського ринку в інших країнах та її ввезення в Україну – доволі складний процес, налагодження якого, за даними компаній-членів асоціації, на практиці вимагає кілька місяців. Тож, як кажуть в ЄБА, аби не зупиняти економічні процеси потрібно доповнити список такими країнами: Канада, Швейцарська Конфедерація, Турецька Республіка, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Індонезія та Республіка Філіппіни.

Пропонується також збільшити строк, протягом якого можуть імпортуватись тютюнові вироби в упаковці, маркованій згідно із вимогами країни-виробника – 6 місяців після припинення воєнного стану в Україні.

Крім того, для виробників тютюнової продукції встановити базою оподаткування ПДВ – контрактну ціну реалізації такої продукції, а для бізнесів, які пов’язані відносинами з виробниками, – мінімальну роздрібну ціну.

За оцінками ЄБА, потрібно скасувати необхідність отримання ліцензії на оптову/роздрібну торгівлю алкогольними напоями в паперовій формі та здійснити переведення реєстру таких ліцензій виключно в електронну форму із відкритим доступом. Водночас, розглянути можливість скасування процедури реєстрації місць зберігання алкогольних напоїв або спрощення цієї процедури шляхом її здійснення на засадах декларування.

Користувацькі та безпекові питання

Також асоціація неодноразово зазначала, що наявність користувацького інтерфейсу в техніці українською мовою має бути конкурентною перевагою товару, а не передумовою його легального імпорту в Україну.

Як зазначають представники бізнесу, у зв’язку з військовими діями багато логістичних ланцюгів було зруйновано. Це може унеможливити постачання на ринок України товарів з заводів, виробничі лінії яких вже передбачають споживчу адаптацію тих чи інших товарів до вимог українського ринку. У тому числі – це переклад користувацьких інтерфейсів, у випадках, коли це є технічно можливим.

Тож експерти галузі побутової техніки та електроніки, автомобільної індустрії пропонують дозволити ввезення обладнання без дотримання вимоги щодо створення користувацького інтерфейсу українською мовою. 

В контексті безпеки продукції, в Україні вже прийняті та діє низка технічних регламентів (ТР), які встановлюють вимоги до продукції, в тому числі й щодо безпеки для здоров’я населення.  Ці ТР розроблялися на основі відповідних директив та регламентів ЄС.

Більше того, в країнах-членах ЄС вимоги до продукції встановлюються відповідними директивами та регламентами, а санітарно-епідеміологічна експертиза відсутня. Саме тому вимога щодо проведення санітарно-епідеміологічної експертизи за умови відповідності продукції вимогам прийнятих в Україні технічних регламентів, є такою, яку доцільно переглянути. Тож бізнес пропонує скасувати необхідність отриманням висновків держаної санітарно-епідеміологічної експертизи для продуктів, на які поширюється дія прийнятих в Україні технічних регламентів.

Як писала Нова Влада, Держпродспоживслужба у листі-роз’ясненні на адресу ЄБА повідомила, що в умовах воєнного стану бізнес може працювати шляхом подання декларації про провадження господарської діяльності до Міністерства економіки України без отримання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи. У листі Служба також підтвердила, що строк дії дозвільних документів, у тому числі висновків, автоматично продовжується на період воєнного стану.

З проханням врахувати озвучені пропозиції ЄБА звернулась до Юлії Свириденко, першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економіки України, Сергія Марченка, міністра фінансів України, Данила Гетманцева, голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Раніше в асоціації виступили проти прийняття законопроєкту №7406 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Документом пропонується запровадити прогресивну шкалу оподаткування, одночасно підвищивши ЄСВ та ПДФО.