Якби було підірвано перехід на Чонгарі, російські війська не змогли б так швидко наступати на початку повномасштабного вторгнення в Україну наприкінці лютого 2022 року, використовуючи територію тимчасово окупованого Криму. Таку думку висловив голова управління розвідки України Кирило Буданов в інтерв'ю «Крим.Реалії». На думку Буданова, це розмови із серії «якби у бабусі щось там було, була б вона дідусем».
“Нехай слідчі органи займаються слідством. Я не є слідчим органом. Так, я можу вам сказати виключно суб'єктивну думку. Якби були підірвані переходи, і трохи інакше розвивалися перші години (вторгнення росії в Україну, - Ред.), зрозуміло, що російська армія не змогла б з такою швидкістю рухатися. Це абсолютно, як кажуть, аксіома. Якщо в тебе немає дороги, то ти маєш якось її прокладати, робити понтонні переправи, наводити мости. Проводити повітряні операції, тощо», - сказав він.
Буданов зазначив, що у ГУР за чотири місяці до початку повномасштабного вторгнення росії були дані про те, як розвиватиметься російський наступ.
"Ми тоді публічно показали. За чотири місяці до початку, як усе відбуватиметься. Звідки, куди, хто та як піде. Навіть із номерами військових частин. Ось вони йдуть», – каже Буданов.
Відповідаючи на запитання, чи була використана ця інформація, глава розвідки наголосив, що його відомство відповідає виключно за супротивника.
«Це моя робота згідно з моїми повноваженнями. Я маю знати все про противника, орієнтуватися в ньому, знати його плани та задуми, що в нього відбувається. Знати, розуміти та проводити дії проти нього й так далі. Наші сили – це не до мене», - додав Буданов.
Справа Кулініча
Не малу роль у швидкому просуванні російських військ під час вторгнення в Україну через тимчасово окупований Крим відіграв колишній начальник головного управління СБУ в Криму Олег Кулініч. Як виявилося, Олег Кулініч пішов на співпрацю із ФСБ та отримав оперативний псевдонім «Котигорошко». У липні 2023 року ГБР повідомило, що матеріали у справі Кулініча вже передали до суду.
За даними відомства, Олег Кулініч, якого було затримано 16 липня 2022 року, заздалегідь знав про плани окупантів напасти з території Криму, але «навмисно приховав цю інформацію від керівництва та заборонив відправляти будь-яку документацію з цього приводу до ЦУ СБУ». У перші години вторгнення він свідомо блокував будь-які спроби повідомити керівництво СБУ, дав вказівку особовому складу залишити місце служби, пізніше видав штатну зброю людям, які не мали відношення до СБУ. Окрім цього, чиновник сам залишив місце постійної дислокації та вже 24 лютого виїхав до Києва. На одній із квартир, де жив Олег Кулініч, слідчі виявили схованку зі зброєю та її документи часів проходження служби у КДБ СРСР.
Удари по Чонгару
Чонгарськими мостами називають кілька переправ, які пов'язують тимчасово окупований Крим із Херсонською областю, яка наразі частково захоплена російськими військами після вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. Зокрема, йдеться про залізничний міст і греблі через затоку Сиваш на перегоні Новоолексіївка - Джанкой та автомобільний міст на міжнародній трасі E105 (М-18 за класифікацією України).
Цей міст пов'язує окупований військами рф південь України з анексованим Кримом. За кілька десятків метрів від чинного автомобільного мосту також знаходиться так званий «старий» автомобільний міст, що не використовується зараз.
Зазначимо, що, зокрема, автомобільний міст є важливою логістичною гілкою для постачання угруповання окупантів. Оскільки існують лише два напрями для зв'язку півострова Крим з материком – у районі Чонгара та в районі Вірменська, на Перекопському перешийку. Зокрема, автомобільний міст вже не раз ставав ціллю для ударів ЗСУ. Наприклад, 29 липня у Збройних силах України заявили про успішний удар по Чонгарському мосту. Крім того, вночі 22 червня на мосту в селищі Чонгар поблизу тимчасово окупованого Криму також лунали вибухи. При цьому окупантам навіть довелося закрити виїзд із півострова на цій ділянці.
