Вчора, 12 травня, Екологічноий комітет ВРУ на засіданні рекомендував прийняти законопроекти щодо посилення адміністративної відповідальність за порушення законодавства у сфері державного екологічного контролю.

Але бізнес-спільнота стурбованна таким рішенням, та вважаеє що ці законопроекти повинні бути доопрацьовані.

Як повідомила Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), ця реформа екологічного контролю та введення інтегрованого дозволу у сфері контролю промислового забруднення ще у січні була визначена бізнес-спільнотою як екологічний пріоритет на 2021 рік.

«Але більш ніж півроку минуло з того моменту, як асоціація подала свої пропозиції до законопроєктів №3091 та №4167 (ключових, в питані екологічного регулювання)», - повідомляють у асоціації.

В результаті, до уваги громадськості були представлені документи, які ще більше зарегульовують та ускладнюють майбутню імплементацію цих реформ.

Однак, незважаючи на численні зауваження, у тому числі й інших стейкхолдерів, Екокомітет таки вирішив рекомендувати доопрацьовані законопроєкти №3091 та №4167 до голосування у першому читанні у парламенті.

«Це вже третя за останні півроку законодавча ініціатива, метою якої є посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Втім, на відміну від своїх попередників – законопроєктів №4459 та №5204 – проєкт Закону №5414 вводить двосторонню відповідальність – як для бізнесу, так і для контролюючих органів. Так, наприклад, за безпідставне накладення санкцій на підприємство інспектор може отримати штраф від 3 400 – 10 200 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік», - уточнюють в асоціації.

В ЄБА нагадали, що законопроєкт №3091 замість того, щоб прибирати недоліки діючої системи, фактично створює правові колізії та пропонує завідомо неробочу модель.

«На думку бізнесу, усі питання, пов’язані з контролем за діяльністю підприємств, мають залишатись у рамках чинного Закону про державний нагляд та контроль у сфері господарської діяльності. А от природоохоронна функція екологічної інспекції дійсно має бути посилена. Наприклад, шляхом налагодження співпраці з іншими інституціями, посилення вимог до інспекторів та їх мотивації, протидії корупції», - зазначили в ЄБА.

Так, законопроєкт №4167 покликаний запровадити необхідні європейські засади, але, за очевидно відсутньої державної підтримки, він матиме катастрофічні наслідки для вітчизняної економіки.

Нагальний тому приклад — труднощі з виконанням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), щодо реалізації якого й досі точаться дискусії. Водночас, є й інші фактори, які спотворюють цю важливу євроінтеграційну реформу: невідповідність системи автоматизованого моніторингу викидів нормам ЄС, незалученість бізнесу та профільних органів влади до розробки НДТМ та нереалістичні строки для їх впровадження, відсутність пілотного періоду для запуску реформи, відсутність будь-якого бачення щодо реалізації реформи в енергетичному секторі — того ж таки НПСВ тощо. Усе це є в Директиві 2010/75/ЄС та має бути відображено у проєкті Закону.

«Таким чином, ЄБА не підтримує жоден із зазначених законопроєктів у поточній редакції та наполягає на їхньому доопрацюванні, аби бажані прогресивні реформи екологічного контролю та промислового забруднення не перетворилась на тягар для бізнесу», - підсумували в асоціації.

Одночасно у Федерації роботодавців України (ФРУ) відреагували на дії Екокомітету.

«Це вже третя за останні півроку законодавча ініціатива, метою якої є посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Втім, на відміну від своїх попередників – законопроєктів №4459 та №5204 – проєкт Закону №5414 вводить двосторонню відповідальність – як для бізнесу, так і для контролюючих органів. Так, наприклад, за безпідставне накладення санкцій на підприємство інспектор може отримати штраф від 3 400 – 10 200 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік», - заявили у ФРУ.

У Федерації зазначили, що бізнес впевнений, що механізм притягнення інспекторів до відповідальності за прийняття неправомірних рішень, у тому числі, щодо безпідставного проведення перевірок, а також у випадку скасування результатів перевірок у судовому порядку, стимулюватиме використання аналітичного підходу до роботи контролюючого органу без надмірного втручання в господарську діяльність підприємств.

Як зазначають у ФРУ, бізнес-спільнота звертає увагу на деякі положення документу, які потребують доопрацювання:

• Проєкт Закону вносить зміни у Кодекс України про адміністративні порушення у зв’язку з потенційним прийняттям проєкту Закону про державний екологічний контроль №3091. Так, вказаний законопроєкт наразі тільки готується до повторного першого читання. Це може створити колізії та прогалини у правозастосуванні деяких норм в КУпАП. Вважаємо доцільним прив’язати вступ в дію законопроєкту до прийняття Закону про державний екологічний контроль.
• Встановлення відповідальності за недопущення інспекторів до проведення перевірки та/або за ненадання інформації на вимогу інспектора суперечить чинному Закону про нагляд та контроль у сфері господарської діяльності №877-V, який гарантує бізнесу таке право у випадку порушення контролюючим органом порядку здійснення перевірки. Така відповідальність до посадових осіб підприємства має наступати виключно у разі, якщо відповідні вимоги інспектора є законними та повністю ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
• Суперечливим виглядає запровадження відповідальності за вчинення перешкод та інших дій, що можуть перешкоджати інспекторам, в той час як самого визначення того, які саме дії можуть бути кваліфіковані як перешкоди, у тексті документу немає. Тож з метою уникнення неоднозначного трактування, доцільно привести це положення у відповідність до визначення поняття «створення перешкод», яке подається Законом №877-V.
• Пропонована у документі матеріальна відповідальність за порушення для державних службовців та підприємств є не співмірною та не пропорційною. Адміністративна відповідальність повинна залежати від ступеня суспільної небезпеки та характеру шкоди, завданої неправомірними діями. При цьому, при встановленні відповідальності для посадових осіб за безпідставне накладення штрафу має бути враховано його розмір, та відповідно, від цього має залежати і розмір фінансової відповідальності посадової особи за протиправні дії.

Нагадаємо, проєкт Закону №4167 має на меті імплементувати в українське законодавство Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об’єднати чотири природоохоронні дозволи в один — інтегрований та запровадити найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ).

Проєкт Закону №3091 спрямований на реформування системи державного екологічного контролю та має на меті створити новий орган екологічного контролю замість Держекоінспекції, вписати принципи екологічного контролю в ієрархію чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підвищити прозорість роботи контролюючих органів тощо.