Importer_id: 
7916

Хотим позволить другим сервисам пользоваться нашим ресурсом в обмен на роялти, – Денис Дмитров, сооснователь Штрафы.UA

09 марта 2021 — 13:48
Денис Дмитров, сооснователь Штрафы.UA
Денис Дмитров, сооснователь Штрафы.UA

Сейчас дорабатываются несколько новых функций основного продукта платежно-информационного сервиса Штрафы.UA. «Добавим проверку оплаты долгов, меняем дизайн приложения и пересмотрели пользовательское взаимодействие с продуктом», – рассказал в интервью изданию Нова Влада о планах на 2021 год сооснователь и директор проекта Штрафы.UA Денис Дмитров.

Также он сказал, что компания меняет продукт технологически: за годы работы накопилось много лишних кодов, которые нужно убрать или которые попросту неактуальны – требуется оптимизация для более технически стабильной работы.

По его словам, клиенты все чаще говорят, что лимит сервиса в четыре машины для одного пользователя маловат (сейчас один пользователь может в приложении отслеживать не более четырех машин). Для Штрафы.UA этот лимит связан с техническими ограничениями. «Каждая следующая машина, после четвертой, уже требует вложений. Поэтому мы ввели подписку для тех, у кого автопарк от 5 машин, в основном это предприниматели», – поясняет он.

«Полноценно запустили продукт для юридических лиц и, в целом, движемся в В2В-направлении. Хотим передавать свой опыт и свою экспертность другим продуктам и сервисам, позволяя им пользоваться нашим ресурсом в обмен на роялти», – поделился планами Денис Дмитров.

По словам руководителя проекта, продукт начал окупать себя давно, еще до получения доступа к информации о штрафах. В 2019 году стартап вышел в positive cash – основатели вернули все сделанные инвестиции, но еще не получали зарплату.

Антигерои Украины

Денис Дмитров, сооснователь Штрафы.UA: Каждая попытка свернуть проект совпадала с событием, не позволяющим закрыться

09 марта 2021 — 11:57
Денис Дмитров, сооснователь и директор компании Штрафы.UA
Денис Дмитров, сооснователь и директор компании Штрафы.UA

Существует набор характеристик, по которым можно определить успех бизнес-начинания: глубокое (желательно личное) понимание проблемы, соответствие чаяниям рынка (product-market fit), готовность много работать и немало рисковать.

Стартап, отвечающий перечисленным требованиям, скорее всего, станет успешным. К таковым можно смело отнести платежно-информационный сервис «Штрафы.UA», созданный Денисом Дмитровым и его партнерами.

Нова Влада поговорила с Денисом о том, как создавался проект и что надо знать водителям, чтобы не допустить лишних финансовых трат или не дай бог не лишиться авто во взаимоотношениях с правоохранительными органами. В результате интервью разделилось на две логичные тематические части.

В первой части интервью сооснователь и директор компании Штрафы.UA рассказал о том, как жизненные ситуации подкидывают удачную идею и почему приходится выбирать между тем, кем быть – хорошим программистом или хорошим бизнесменом.

Часть I

– Как появилась идея создания сервиса Штрафы.UA?

– Идея появилась из личной проблемы: в 2012 году мне пришло письмо со страшными словами о том, что у меня есть неоплаченный штраф, а в случае неоплаты автомобиль будет объявлен в розыск. В то время у меня только появилась машина, и такое письмо меня очень напугало: я спрятал машину в гараж и начал разбираться с ситуацией исключительно пешком.

Ситуация разрешилась успешно, но в процессе меня посетила мысль: у меня в руках смартфон со всеми его вычислительными мощностями. Почему нельзя все эти процессы, которыми я занимаюсь сейчас, автоматизировать и выполнять через него?

Я даже сделал некоторые шаги: обратился к знакомому милиционеру и в МРЭО с вопросом, можно ли получить информацию о штрафах, чтобы людям о них рассказывать. На меня посмотрели, как на больного и сказали, что это очень важные государственные данные и нечего их получать.

Тогда я эту идею оставил, к тому же, я был очень рад, что моя ситуация разрешилась. Мне даже дали справку, что на мне не числится штрафов. Тогда я убедился, что идею сильно далеко откладывать не стоит, раз тут такая дичь творится.

Прошло время и в 2016 году, когда я уже участвовал в разных стартапах, я попал в акселерационную программу «Эксперимент 42» – одесский, уже не существующий проект. В рамках обучения к нам приехала ментор из Киева, Катя Дегтяр, из Open Data Incubator 1991, рассказывала об открытых данных (цифровая информации госорганов, публикуемая в формате доступном для автоматизированной обработки третьими лицами – Ред.). После лекции я подошел к ней и рассказал о своей давней идеей со штрафами.

Катя сказала: «Да, тебе к нам». И я подал заявку в инкубатор «1991». Через час мне позвонили и пригласили в Киев на хакатон, с тем условием, что я буду с командой. И моя на тот момент девушка, теперь уже жена, быстро мне помогла, и к вечеру того же дня у меня была команда, с которой мы и поехали на хакатон.

Мы заняли призовое место и попали в инкубационную программу «1991»: три месяца жили в Киеве, ходили в министерства, слушали умных менторов и как результат программы – запустили платежно-информационный сервис Штрафы UA. За первые полгода сервис вырос до 5000 пользователей. И мы поняли, что это как раз то, чего не хватает водителям.

Денис Дмитров: Стартап-бизнес – это не про много денег, славу или расслабленный труд. Совсем не об этом. Если вы – хороший программист, дизайнер или менеджер, то лучше не идти в свой бизнес. Там вы перестанете быть менеджером, дизайнером или программистом

denisdmitrov_2_500.jpg

После запуска решение вошло в топ-10 бесплатных приложений в рубрике «Финансы» украинского App Store. В сентябре 2017 года команда получила 400 тыс. грн. на развитие сервиса и внедрение функции безопасного вождения Safety Drive. Это стало возможным благодаря финансовой поддержке, предоставленной проектом USAID / UK aid «Прозрачность и подотчетность в государственном управлении и услугах» / ТАРАS, которая реализуется Фондом Евразия в партнерстве с Фондом «Восточная Европа» и ОО «Social Boost».

– Как развивался проект? Какие вехи можно вспомнить?

– Все началось с того, что мы сели первым составом команды и решили, что инвестиции нам никто не даст и наша идея вряд ли кого-то заинтересует. Из ресурсов, получается, у нас было только то, что в карманах. У кого-то это была зарплата, у кого-то даже был свой бизнес. Ни о кредитах, ни о продаже своих активов речи не шло.

Мы договорились попробовать: создаем продукт и стараемся его продать. Не получается – расходимся, получается – думаем дальше. Договорились вложить максимум $3000.

После этого в интернете появилась страничка, на которой была кнопка «Оплатить штраф», после нажатия на которую открывалась форма. Мы посмотрели на конкурентов (тогда уже были и Portmone, и «Приват», где можно было оплатить штраф). Смутило нас количество полей в этих формах – и ИНН, и адрес прописки, и чего там только не требовалось.

Мы пошли в полицию разбираться и выяснили, что на самом деле полей должно быть два: номер штрафа и сумма платежа. И кнопка «Оплатить». Все.

Естественно, в процессе мы добавили остальные поля, например, ФИО, email, в итоге их стало четыре – да и то потому, что пользователи спрашивали, за себя ли они оплачивают и за свое ли транспортное средство. И людям стало просто и удобно – а это для нас одна из базовых ценностей, которая помогает совершенствовать сервис.

После этого мы выпустили приложение – один-единственный экран с формой оплаты. Была дополнительно кнопка «Помощь» – обращение в службу поддержки. Все.

И с самого начала проект начал себя кормить. Каждый раз, когда мы собирались его свернуть, я задавал вопрос: «А зачем закрывать? Ведь он что-то приносит!». Ну, и каждая наша попытка свернуть проект совпадала с каким-то событием –мотиватором, не позволяющим нам закрыться: либо замминистра МВД звонил и рассказывал, что совсем скоро появится доступ к новым данным, или появлялась программа, в которой можно выиграть деньги на развитие.

Так проект и развивался: не принося особой прибыли, но, окупая минимальную поддержку, рекламу и сопровождение. В месяц могло получаться 200, 500, редко 1000$. Все эти средства шли на операционную деятельность.

В 2017 году мы приняли участие в Open Data Challenge с призовым фондом в 1,5 миллиона гривен. Мы придумали систему «Безопасное вождение» – общественный проект, с помощью которого решили бороться с нарушениями на дороге через предоставление бонусов и мотивации. Этот проект победил, мы получили первое финансирование – 400 000 грн.

Приз стал нашими первыми деньгами: мы смогли перевести дух, взять на работу разработчиков и заняться проектом целенаправленно.

Денис Дмитров: Продукт начал окупать себя давно, еще до получения доступа к информации о штрафах. В 2019 году мы вышли в positive cash – вернули все сделанные инвестиции, но еще не получали зарплату

denisdmitrov_1_500.jpg

 

 

 

 

 

 

 

В это же время, в 2018 году, появился электронный полис ОСАГО, и мы стали одними из первых, кто в своем продукте смог реализовать его: он хранился в приложении и очень органично там смотрелся. Этим же полисом мы могли вознаграждать наших пользователей за безопасное вождение.

После запустили полноценно проект «Безопасное вождение» при поддержке Министерства инфраструктуры, в котором нам сильно помогли с информационной поддержкой.

Ну, и последним мощным толчком стало внедрение фотофиксации и раскрытие доступа к информации. Мы оказались единственным продуктом на рынке, в котором все было готово к этому моменту.

– С какими сложностями сталкивалась команда проекта за время его работы? О чем бы вы хотели предупредить начинающих предпринимателей?

– Стартап-бизнес – это не про много денег, славу или расслабленный труд. Совсем не об этом.

Это – про ежедневный труд, про закалку и терпение, выдержку и постоянные ошибки, опыт и нечастые удачные находки. Очень много сложностей и демотивирующих моментов. Приходится мотивировать себя, команду, окружающих каждый день.

Если вы – хороший программист, дизайнер или менеджер, то лучше не идти в свой бизнес. Там вы перестанете быть менеджером, дизайнером или программистом. Как только что-то начинает работать, придется забыть о том, что нравится – и заниматься бизнесом. А это – совсем другая история, с другими задачами и заданиями, справляться с которыми у нас ни в школах, ни в университетах не учат.

Если сам в себя веришь – скорее всего, все получится. Но большинство окружающих в это верить не будут. Особенно если проект в сфере информационных технологий, в сфере разработки. Если сдавать в аренду здание, все понимают, как ты зарабатываешь, в стартапе такое понимание невозможно.

– Как за четыре года менялась команда проекта и какие выводы из этих процессов можно сделать?

– В первую очередь, все члены команды – активные участники, пассивных нет. У нас даже нет пассивных инвесторов, которые просто дают деньги и ждут прибыль. Все решают максимальное количество задач.

Я занимаюсь операционной деятельностью, администрированием, параллельно учусь делегировать задачи (очень непростая наука). До этого я рисовал интерфейс приложения: многое, что сейчас есть – плод моей работы.

Изначально моей зоной ответственности был интерфейс и пользовательское взаимодействие, а мой партнер отвечал за программирование. Мы до сих пор вносим время от времени какие-то изменения, правки, дополнения – но времени на это нет, мы сейчас стараемся выстроить системный бизнес. Понимаем, что мы научились делать хороший сервис, научились его обслуживать и разобрались в финтехе. Теперь на базе этих знаний собираемся делать сторонние проекты и продукты. Пока все наши продукты связаны с автомобилями и вопросами безопасности на дорогах и являются исключительно software-продуктами.

Изначально в команде было четыре участника, все остальное делалось на аутсорсе. Сейчас в команде 10 человек, и это все – наши люди, которые в первую очередь пришли работать именно в нашем продукте – классном, нужном, о котором говорят и пишут.

Были случаи, когда мы прощались с членами команды, бывали и случаи достижения потолка, после чего человек сам уходил. Это – логично, поскольку мы являемся продуктовой командой, где нельзя получить разнообразный опыт на разных проектах.

Бывает всякое: ругаемся, миримся, договариваемся. Но за все эти годы единственное, чего не было в команде – это токсичность.

– Как вы привлекали внимание к своему продукту: рекламные проявления, органический интерес?

– По-хорошему, ответ на этот вопрос по сей день для меня неочевиден. Мы перепробовали большое количество вариантов, однако остановились на трех, которые нам подходят. Все остальные варианты в нашем случае не сработали.

Наша основная бизнес-задача – либо увеличить средний чек, либо увеличить количество транзакций. Социальная задача – привлечь всех возможных пользователей к использованию продукта. При этом, мы хотим ассоциироваться с порядочным ведением бизнеса, как компания. Для этого у нас есть продукт «Безопасное вождение», в котором мы своими деньгами платим водителям за безопасное вождение.

Денис Дмитров: Все члены команды – активные участники, пассивных нет. У нас даже нет пассивных инвесторов, которые просто дают деньги и ждут прибыль. Бывает всякое: ругаемся, миримся, договариваемся. Но за все эти годы единственное, чего не было в команде – токсичность

denisdmitrov_3_500.jpgПервым нашим опытом продвижения стало участие в программе 1991, в котором была своя PR-служба (сейчас это агентство Victory PR, с которым мы продолжаем сотрудничать). Вот тогда я впервые узнал, как это круто: созданный инфоповод, на его основе написанный правильный пресс-релиз, разосланный в СМИ, в которых его прочитали и захотели с нами говорить и о нас писать.

И всю свою историю мы движемся именно так: создавая инфоповоды и освещая их. Каждое крупное обновление нашего продукта всегда содержит что-то важное и нужное для пользователей, мы решаем какую-то проблему пользователей. На основе этого создается инфоповод – и наше продвижение строится на PR.

Есть у нас аутсорс-команда из Одессы, которая помогает нам с SEO (поисковая оптимизация в Интернет – Ред.) с самого начала. Когда-то они нам помогли так, что наш сайт «разрывал топы» и был первым на странице выдачи по всем запросам, связанным со штрафами (компания iCosult).

И в первом, и во втором случае мы платим за органическое продвижение. Мы не платим за отдельные публикации, оплачивая сопровождение и правильное создание инфоповодов. В SEO мы не оплачиваем каждое поисковое слово, мы платим за то, чтобы поисковые роботы правильно видели наш сайт.

Еще мы оплачиваем ASO – SEO для маркетплейсов приложений (работаем с компанией Netpeak). Опять же, мы не платим отдельно за установки приложения, мы оплачиваем максимально правильное описание, своевременное обновление информации – все, чтобы маркетплейс сам рекомендовал нас пользователям.

Мы сейчас сосредоточились на развитии приложения и сайт немного «просел» с точки зрения продвижения. В планах – его переформатирование в информационный ресурс на тему штрафов и для продвижения приложения.

Как я говорил, другие варианты для нас не сработали, как не работают они и в целом. Не бывает такого, чтобы министр, например, рассказал о сервисе – и все его установили. Да, рост скачиваний будет, но не системный, а разовый. За каждым системным успехом стоит системная работа многих команд, как в нашем случае.

К тому же, мы все-таки – хороший сервис, с которым пользователи остаются надолго. Естественно, не без хейтеров, которые нам и комментарии пишут, и просто постят разное. Я уже заметил, что процент недовольных всем на свете людей есть всегда. И чем больше у тебя пользователей, тем больше хейтеров. При неизменном проценте.

– Можно ли говорить о том, что проект финансово состоятелен? На чем зарабатывает Штрафы.UA и планируется ли появление новых платных продуктов?

– На базовом уровне, для рядового водителя, наш сервис бесплатный. Можно ввести данные автомобиля (номер техпаспорта, номер водительского удостоверения) и проверить штрафы. Если есть, получить максимум информации для его погашения.

Если пользователь решает оплатить штраф через наш сервис, возникает транзакционная модель – к каждому платежу мы добавляем от 5 до 10%. Это – плата за сервис, поскольку в момент платежа мы берем на себя обязательства по этому платежу и этому штрафу. Мы доведем этого пользователя до полного погашения штрафа.

Еще у нас есть заработок на продаже страховых полисов – агентские вознаграждения от страховых компаний.

И есть у нас отдельный сервис, личный кабинет для юридических лиц – для проверки и мониторинга штрафов, с возможностью выгрузки для бухгалтерии и так далее. Это – отдельная В2В-история.

К тому же, мы слушаем аудиторию: сейчас нам все чаще говорят, что наш лимит в четыре машины для одного пользователя маловат. То есть, сейчас один пользователь может в приложении отслеживать не более четырех машин.

Для нас этот лимит связан с техническими ограничениями, каждая следующая машина, после четвертой, уже требует вложений. Поэтому мы ввели подписку для тех, у кого автопарк от 5 машин, в основном это предприниматели.

Продукт начал окупать себя давно, еще до получения доступа к информации о штрафах. В 2019 году мы вышли в positive cash – вернули все сделанные инвестиции, но еще не получали зарплату. У нас были небольшие операционные расходы и даже не было офиса.

Сейчас пользователей стало больше, обороты – больше, появился офис и взяли людей в штат.

– Какие нововведения в Штрафы UA ожидаются в 2021 году и каким вы видите его перспективы?

– Прямо сейчас дорабатываются несколько новых функций основного продукта. Добавим проверку оплаты долгов, меняем дизайн приложения и пересмотрели пользовательское взаимодействие с продуктом. Привлекли для этого профессиональную команду.

Меняем продукт технологически: за годы работы накопилось много лишних кодов, которые нужно убрать или которые попросту неактуальны – требуется оптимизация для более технически стабильной работы.

Полноценно запустили продукт для юридических лиц и, в целом, движемся в В2В-направлении. Хотим передавать свой опыт и свою экспертность другим продуктам и сервисам, позволяя им пользоваться нашим ресурсом в обмен на роялти.

Продолжение следует: вторая часть интервью выйдет через несколько дней…

Антигерои Украины

Переможцем конкурсу біомедичних стартапів BioMedTech «Джерело інновацій» стала роботизована рука-протез

13 октября 2020 — 10:48

У рамках 29-ї міжнародної медичної виставки Public Health 2020 пройшла фінальна частина Першого конкурсу біомедичних стартапів BioMedTech Джерело інновацій. 

Як повідомляє кореспондент Нова Влада, у фінал конкурсу вийшли п’ять стартапів, яких журі у складі відомих науковців та бізнесменів відбирало з поміж декількох десятків претендентів на протязі вересня 2020 року. Мета конкурсу: розвиток українського ринку біомедичних інновацій, здатних поліпшити методи профілактики, лікування, діагностики захворювань, підвищити якість охорони здоров’я.

Перше місце по результатам голосування журі зайняв стартап з виробництва роботизованих протезів-рук з штучним інтелектом. Загалом топ-5 проектів переможців в залежності від набраних балів зайняли наступні місця:

1. Біонічний роботизований протез-рука Esper hand компанії Еспер Біонікс. Esper hand – це перший IoT (інтернет речей) протез зі складним програмним забезпеченням, розроблений з використанням Machine Learning підходу (штучний інтелект). Розробка включає набір датчиків, можливість фільтрації сигналів та систематичне оновлення хватів та алгоритмів обробки сигналів. Він розпізнає активність людини і підлаштовує хват до відповідної ситуації, зменшує час необхідний для навчання, підвищує точність управління і забезпечує інтуїтивне керування протезом.

2. «Живі» кардіоімпланти Geron Core. Інноваційна розробка, яка дозволить замінити штучні кардіоімпланти на так звані «живі» – з власних клітин дитини створюється власна «жива» тканина для імпланту.

3. Програмно-апаратний  комплекс Crunch.Tips для процесу реабілітації пошкоджених кінцівок (компанія «Фісон»). Crunch.Tips – це насадки (сенсори) на милиці, які в режимі реального часу вимірюють навантаження на ушкодженні кінцівки пацієнта, що проходить реабілітацію. Пацієнт отримує сповіщення щоразу, коли навантаження замале чи завелике, а лікар має можливість переглянути хід реабілітації та впевнитися, що пацієнт дотримується рекомендацій щодо характеру навантажень.

4. Медична Інформаційна Система МедЦентр+ – автоматизація процесів управління медобслуговуванням. МІС «МедЦентр+» об'єднує в єдиній системі роботу контакт-центру лікарні, медичних працівників, лікарів та комерційних підрозділів; синхронізує інформацію з роботою сайту; поглиблено аналізує інформацію в режимі реального часу; забезпечує електронний документообіг та контроль за всіма призначеннями лікаря.

5. «Медичний ЕКГ-калькулятор» лікувально-діагностичного центру «Віком Мед». Медичний ЕКГ-калькулятор – це паспорт здоров’я серця, який формується за допомогою автоматизації аналізу електрокардіограми (ЕКГ). Зокрема проводиться аналіз фізіологічності серцевих скорочень – ЕКГ-АФСС. Алгоритм дозволяє оцінити можливості та готовність серця до виконання життєвих навантажень у здорової чи хворої людини.

Повне відео фінальної частини конкурсу з нагородженням переможців можна переглянути тут https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=3354575154578173&id=199187760116944 

Головний приз для стартапів, які зайняли 1 та 2 місця – презентація проекту на міжнародному медичному форумі MEDICA у Дюссельдорфі (Німеччина) у листопаді 2021 року (медична виставка світового масштабу; витрати на поїздку та участь у MEDICA покривають організатори конкурсу). 

Окремий приз для 1 місця – акселераційна програма з розвитку стартапу. Також співорганізатор – оргкомітет виставки Public Health – на виставці наступного року надасть можливість безкоштовної демонстрації технології роботи біонічного протезу-руки Esper hand компанії Еспер Біонікс. Приз для 2 місця – програма з комплексного аналізу стартапу (due diligence). Призи для 3-5 місць – навчальна програма «Як з ідеї створити продукт та виростити успішний бізнес?». 

Конкурс «Джерело інновацій» у сфері BioMedTech організований громадською спілкою «Джерело Експо» та ДП «Прем’єр Експо», які об’єднали зусилля, щоб допомогти українським вченим, новаторам та стартапам в розвитку та впровадженні інновацій. 

В рамках конкурсу українським стартапам надається можливість отримати професійну експертизу та згодом отримати фінансування проектів з виходом на міжнародні ринки. До участі запрошуються винахідники та команди новаторів (стартапів), які мають перспективні та інноваційні технологічні розробки/проекти на рівні: ідеї, pre-seed, прототипа або готового продукту. Старт наступного конкурсу біомедичних стартапів BioMedTech «Джерело інновацій» організатори планують з лютого 2021 року.

Громадська спілка «Джерело Експо» – непідприємницьке громадське об’єднання, створене для підвищення конкурентоспроможності українського продукту (робіт, послуг) на зовнішніх ринках, розвитку експортних компетенцій, промоції українських товарів, робіт та послуг за кордоном, надання допомоги в налагодженні співробітництва та партнерства між українським та закордонним бізнесом

Public Health – найбільша міжнародна медична виставка в Україні, яка пройшла у Києві з 7 по 9 жовтня 2020 року. Організатор ДП «Прем’єр Експо». На виставці були представлені 280 учасників з 13 країн світу і 39 ділових і наукових заходів.

Антигерои Украины

9 жовтня на Public Health відбудеться фінал конкурсу біомедичних інноваційних стартапів BioMedTech

08 октября 2020 — 12:35

У рамках 29-ї міжнародної медичної виставки Public Health 2020 пройде фінальна частина першого конкурсу «Джерело інновацій». Це конкурс з пошуку та відбору інноваційних стартапів у сфері медицини та охорони здоров’я – BioMedTech, повідомляє Нова Влада.

У п’ятницю, 9 жовтня, о 13:30 журі у складі дев’яти відомих науковців та бізнесменів визначить переможців серед 5 стартапів, які вийшли у фінал. Місце проведення: Міжнародний виставковий центр, 1 павільйон, вхід 1 А (м. Київ, Броварський пр-т, 15; ст. метро «Лівобережна»). Захід проходить з дотриманням карантинних правил, передбачена дистанційна он-лайн трансляція на Facebook-сторінці події – https://www.facebook.com/events/3078149452209453

Перший конкурс інноваційних технологічних стартапів BioMedTech «Джерело інновацій» стартував влітку 2020 року. До 1 вересня 2020 року всі охочі подавали заявки на участь. 25 вересня журі відібрали 5 стартапів-фіналістів, які відповідали певним критеріям оцінки. У фінальній частині кожному з п’яти головних переможців буде надано 5 хвилин на презентацію проекту та 2 хвилини на питання від журі.

Топ-5 стартапів у сфері BioMedTech представлять такі унікальні інновації як: «розумна» протез-рука з штучним інтелектом; «живі» кардіоімпланти з власних клітин людини; ЕКГ-калькулятор (формує паспорт стану серця); детектор навантажень на милиці для ефективної реабілітації при травмах; автоматизація процесів управління медобслуговуванням.

Головний приз для стартапів, які займуть 1 та 2 місця – презентація проекту на міжнародному медичному форумі MEDICA у Дюссельдорфі (Німеччина) у листопаді 2021 року (медична виставка світового масштабу; витрати на поїздку та участь у MEDICA покривають організатори конкурсу).

Окремий приз для 1 місця – акселераційна програма з розвитку стартапу. Консультації експертів галузі, технологічна експертиза продукту, знання щодо створення ефективної бізнес-моделі та впровадження продукту на ринок, пошуку інвестицій, сертифікації продукту, консультації з юридичних та інших питань.

Приз для 2 місця – програма з комплексного аналізу стартапу (due diligence). Технологічна експертиза продукту, аналіз фінансової та бізнес моделі, консультації профільних експертів щодо пошуку інвестицій, виводу продукту на міжнародні ринки, консультації з юридичних та інших питань.

Призи для 3-5 місць – навчальна програма «Як з ідеї створити продукт та виростити успішний бізнес?».

Журі конкурсу:

  • Вадим Білошицький, заступник директора з наукової роботи Інституту нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України, доктор медичних наук;
  • Вікторія Литка, віце-президент з питань якості ТОВ «ВАЛАРТІН ФАРМА», кандидат фармацевтичних наук;
  • Ірина Скороход, директор Медичного діагностичного інституту «Лабораторія Др. Рьодгера», кандидат біологічних наук;
  • Олександр Литвин, менеджер з якості Компанії «ЮТАС», національного виробника апаратури діагностики та життєзабезпечення, аудитор за ISO, MDD, MDR;
  • Ольга Маслова, співзасновник Nobilitet та Needorium, радіоведуча програми «Наука як по маслу», популяризатор науки, клітинний біолог;
  • Олексій Лазоренко, засновник та генеральний директор BlaBlaCar Україна, підприємець, стартапер;
  • Тетяна Анікєєва, медичний директор мережі «Добробут», доктор медичних наук;
  • Олександр Коляда, співзасновник та науковий директор лабораторії Diagen, вчений, генетик;
  • Анастасія Присяжна, керівник продукту Biomindmap, науковець, нутріціолог-консультант.

Конкурс та захід «Джерело інновацій» у сфері BioMedTech організовані громадською спілкою «Джерело Експо» та ДП «Прем’єр Експо» (організатор Public Health).

Мета щорічного конкурсу: розвиток українського ринку біомедичних інновацій, здатних поліпшити методи профілактики, лікування, діагностики захворювань, підвищити якість охорони здоров’я.

Антигерои Украины

До фіналу Open Data Challenge з призовим фондом у 2,5 млн грн потрапило 20 стартапів

07 ноября 2018 — 17:10

20 фіналістів національного конкурсу стартапів на основі відкритих даних Open Data Challenge пройдуть 4-місячну «інкубацію» та позмагаються за призовий фонд у 2,5 млн гривень, повідомляє Нова Влада.

Під час «інтенсивного вікенду» 12-13 травня, що є півфіналом конкурсу Open Data Challenge, 30 команд працювали з наставниками над розробкою та вдосконаленням своїх ідей проектів і представили їх експертному журі, яке обрало 20 найкращих проектів для участі у фіналі. Відбір відбувався за 5-ма критеріями: використання відкритих даних, інноваційність, антикорупційний і соціальний вплив, перспективи розвитку, сильна та натхненна команда.

Саме ці команди протягом наступних 4-х місяців пройдуть інкубаційну програму від 1991 Open Data Incubator на базі 1991 Civic Tech Center, де працюватимуть над розробкою готового продукту та бізнес-плану разом з менторами та експертами, а також зможуть протестувати власні продукти та сервіси. Переможці конкурсу, що розділять призовий фонд у розмірі 2,5 млн гривень, будуть оголошені 13 вересня під час проведення Open Data Forum.

До фінального етапу потрапили наступні стартапи:

·    Get-to-tender — система пошуку релевантних тендерів в ProZorro для бізнесу

·    Prozorro.Sale — сервіс, що містить реєстр комунальної власності та дозволяє знайти об'єкт і подати заявку на придбання/оренду

·    Detox Ukraine — інтерактивна мапа промислових об’єктів, які шкодять навколишньому середовищу через викиди токсичних речовин

·    PestSafeUA — каталог зареєстрованих в Україні хімічних препаратів та добрив

·    Регуляторна мапа України — веб-сервіс, що дозволяє органу державного регуляторного нагляду отримувати інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування

·    MyCity — веб-сервіс, що дозволяє жителям Хмельницька отримувати інформаційні та адміністративні послуги в особистому кабінеті мешканця

·    Дороги України — автоматизована карта якості доріг України, з функціями навігації та корисної статистики для автомобілістів

·    Papir АМКУ — сервіс розпізнавання та аналізу рішень АМКУ, опублікованих в системі ProZorro, що полегшує процес оскарження торгів 

·    Геоінформаційна система «Open Environment» — веб-сервіс відкритих екологічних даних на картографічній основі

·    CityClime — платформа, що показує реальні дані щодо викидів СО2 в повітря

·    Громадський моніторинг інфраструктури — інтерактивна мапа об’єктів ремонту та будівництва з можливістю контролю якості і системою оцінки ризиків

·    Публічний портал «Прозора інфраструктура» — веб-портал для моніторингу інфраструктурних проектів на всіх етапах життєвого циклу

·    Відкритий Реєстр Публічних Діячів (ПЕПів) — відкритий онлайн-реєстр з підтвердженою інформацією про публічних діячів, фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з ними, про їхні статки, доброчесність та ділову репутацію

·    Playseek — мобільний додаток, де можна створювати та брати участь у спортивних подіях

·    NORA — аналітична система для визначення неочевидних взаємозв'язків учасників будівельного ринку

·    AttyBot — чат-бот для підвищення правосвідомості та надання правової допомоги громадянам

·    @LvivCityHelper — чат-бот для пошуку даних про органи місцевого самоврядування, структурні підрозділи, а також підпорядковані установи (комунальні підприємства, заклади освіти, охорони здоров’я, культури тощо)

·    Закони Просто — чат-бот, що відповідає на будь-які запитання з юриспруденції

·    Єдиний енергооблік — сервіс, що забезпечує моніторинг та аналітику споживання енергоресурсів бюджетними установами

·    Monitor.Estate — веб-сервіс, що здійснює пошук, збір і аналіз юридичної інформації щодо об’єкта нерухомості для визначення ризиків при купівлі (оренді).

«Інтенсивний вікенд цього року показав кілька позитивних трендів. Не тільки зросла кількість учасників, але й зріс їхній загальний рівень, а отже посилилася конкуренція. Багато із запропонованих проектів передбачають агрегацію одразу кількох наборів даних та використання чат-ботів.  Проекти стають складнішими й більш професійними. Загалом же можна сказати, що стартап-спільнота в Україні усвідомлює економічний потенціал відкритих даних і ті майже безмежні можливості, які вони відкривають для створення ефективних, прибуткових бізнесів, і надзвичайно швидко вчиться ці можливості використовувати», — прокоментував керівник проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» Петро Матіяшек.

Також він додав, що цього року було отримано 190 заявок від команд з усієї країни, а це на 20 проектів більше, ніж минулого року, а призовий фонд збільшився з 1,5 млн гривень до 2,5 млн гривень.

Загалом 2018 року на конкурс було подано 190 заявок з 27 міст України. Більшість проектів стосувались сфер legaltech, агропромисловості, закупівель, екології, інфраструктури та digital health. 48% учасників конкурсу представили ідеї, 32% мали готовий прототип, 12% знаходились на етапі тестування ринку, а решта 8% мали уже перші продажі.

Open Data Challenge — це міжнародний формат конкурсу для проектів на основі відкритих даних. В Україні конкурс проходить уже вдруге та організований проектом USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування України та у партнерстві з Фондом Східна Європа та 1991 Open Data Incubator.

Нагадаємо, український проект модульної настінної карти світу, виготовленої з дерева, успішно завершив Kickstarter-кампанію. Замість поставленої мети в $15000, кампанія від Enjoy The Wood зібрала понад $100000 від 655 бекерів.

Антигерои Украины