Ключовою політичною подією останніх днів в Україні став гострий пост відомого волонтера та блогера Ігоря Лаченкова (більш відомого як Лачен). Він дозволив собі те, чого не дозволяли інші - публічно розкритикував голову Офісу президента Андрія Єрмака, звинувативши того в неефективності.
“Відправте вже Єрмака послом кудись нарешті. Я не уявляю, як він магічно впливає на президента, що коли вся країна каже, що його голова Офісу абсолютно неефективний менеджер та максимально токсичний як людина, яка перетворює все навколо теж на токсичне. Це я ще дуже м’яко описав, але воно так і є. Ручне управління Єрмака зазнало колапсу вже давно, у країні все стає на паузу, коли він починає займатися міжнародними питаннями. Але коли хтось починає робити щось дійсно ефективно, то цю людину одразу виживають або звільняють. Про кадрову політику я вже взагалі мовчу”, - пише Лаченков.
Весь текст поста залишаємо скріном для історії.
Слід зауважити на доволі жорстку конкретику допису 25-річного блогера. Той факт, що державою керують “5-6 ефективних менеджерів”, не приховують навіть на Банковій. Однак до цього часу не багато відомих людей зважувались публічно заявляти про те, що управління державою де-факто знаходиться в руках Андрія Єрмака та лояльних до нього людей. Втім, мабуть, жодна влада в Україні не дійшла до того, щоб між лояльністю та ефективністю обирати останнє.
У своїй критиці Лачен не оминув і міжнародну складову. Зокрема, той факт, що Єрмак “заліз у міжнародні питання та вважає себе топовим дипломатом”. Тут ніякого секрету насправді немає - голова ОП дійсно щільно контролює міжнародні процеси. У тому числі не таємниця, що напружені стосунки Андрія Єрмака з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою стали однією з ключових причин відставки останнього. Команда голови ОП, включно з Дар’єю Зарівною, Олександром Бевзом та іншими багато в чому підмінили собою МЗС. Замість класичної та навіть борщової дипломатії з’явилась нова, де головним deal-maker-ом виступає Андрій Єрмак. Небезуспішно, але це все одно викликає критику, здебільшого непублічну.
Хто і як відрегаував на пост Лачена?
“То все Сирський!) А взагалі, респект за позицію. У Єрмака важкий характер, далеко не з усім згодна, але те, що хтось не мовчить про своє бачення і в той же час висловлює його в немаргінальній формі, респект”, - прокоментувала народна депутатка Мар’яна Безугла. Її, до речі, називали “торпедою Банкової”, бо Безугла активно критикувала спершу головкома Валерія Залужного (що призвело до його відставки), а потім і його наступника Олександра Сирського. Та й загалом, Безуглій дозволяють публічно критикувати військове командування у спосіб, на який не зважуються професійні і досвідчені держслужбовці. Через відсутність у Безуглої бюрократичних і етичних кордонів її, власне, і пов’язували з головою ОП.
“Все правильно пишете. Діагноз поставлений ідеально. Ще він захищає кривожопих топ-менеджерів типу Галущенка чи Умєрова, які є просто апогеєм невігластва, але проявляють до Єрмака абсолютну лояльність та покривають корупційні схеми. Ігоре, майте на увазі, що після цього посту ви стали ворогом Єрмака. Цей ваш допис про правду він запамʼятає. Чекайте привітів від іншого топ-менеджера ОП Татарова та дику активність чорних піарників з треш помийок”, - пише антикорупціонерка Дар’я Каленюк.
Не під запис в політичних колах зізнаються: публічна атака Лачена на Єрмака стала внутрішньополітичною подією номер один. Волонтеру пригадали і його нібито близькість з ОП, і спільні фото з Кирилом Будановим, а дехто дорікнув, що Лаченкову давно пора мобілізуватись до війська.
Втім, співрозмовники НВ в політикумі допускають, що така публічна активність, ймовірно, інспірована із самої Банкової.
“За останні роки було негласне правило - можна критикувати всіх, окрім президента і АБ (так у вузькому колі називають Андрія Борисовича Єрмака. - Ред.). Всі, у кого був конфлікт, мали наслідки. Залужний поїхав до Лондона, Кулебу вижили з МЗС, купа міністрів вилетіли і зникли. У Арахамії теж не все гладко, хоча він намагається знову спіймати вдалу хвилю, цього разу з американцями”, - говорить поінформоване джерело видання.
“Всередині ОП є конфлікти. Їх не один і не два. Десь політичні, десь суто бізнесові. І учасники конфліктів не завжди публічні особи. Там є достатньо розумних і досвідчених людей, які вміють вирішувати проблеми без зайвих ризиків персонально для себе”, - підкреслює інше джерело НВ.
Показово, що в публічній площині на момент публікації матеріалу ні Єрмак, ні наближені до нього персони або телеграм-канали не відреагували. При тому що раніше підконтрольний Банковій тг-канал "Вертикаль" цитував Лачена. Зокрема в скандалі навколо Миколи Тищенка.
Ми будемо активно слідкувати за продовженням цієї історії. З часом буде зрозуміло, хто надав Лаченкову дієві гарантії безпеки. Блогер та розслідувач Володимир Бондаренко, наприклад, пов’язує атаку з проблемами у керівника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Андрія Рубеля. Його та колишнього детектива НАБУ, а нині кандидата на голову БЕБ Олександра Цивінського називають причетними до втечі закордон Дениса Комарницького. Все це нібито відбулось за погодження Олега Татарова.
“Найближчим часом - або Татарова приберуть, або Єрмака відправлять послом в США”, - пише журналіст-розслідувач Володимир Бондаренко.
Не дивлячись на заяви про монополію команди Зеленського, вона ніколи не була монолітною через те, що формувалась не тільки із своїх, відданих, а й подекуди - просто випадкових людей, які опинились у потрібний час у потрібному місці. Тому питання розколу і відцентрових процесів було тільки в часі. До наступних виборів часу стає все менше, тож і публічних сварок в команді влади, ймовірно, буде більше.
