Новини та ділова аналітика для проактивних

Вчені вперше спостерігали за вибухом зірки в режимі реального часу

16 января 2022 — 15:00
Червона надгігантська зірка, яка переходить у наднову типу II, випромінюючи сильне виверження радіації та газу, перш ніж вибухнути (фото: Обсерваторія WM Keck/Адам Макаренко)
Червона надгігантська зірка, яка переходить у наднову типу II, випромінюючи сильне виверження радіації та газу, перш ніж вибухнути (фото: Обсерваторія WM Keck/Адам Макаренко)

Астрономи вперше в історії спостерігали в режимі реального часу як вибухнула гігантська зірка, повідомляє видання Live Science.

Згідно з дослідженням, опублікованим в Astrophysical Journal, вчені почали спостерігати за зіркою червоний надгігант під назвою SN 2020tlf,  розташованою приблизно в 120 мільйонах світлових років від Землі, більш ніж за 100 днів до її колапсу. Під час спостереження дослідники побачили, як зірка спалахнула яскравим світлом і великі скупчення газу вирвались з поверхні зірки.

Червоні надгіганти є найбільшими зірками у Всесвіті з точки зору їх розміру. Іноді вони можуть бути більшими за радіус Сонця у тисячу разів. Але якими б великими вони не були, червоні надгіганти не є найяскравішими і наймасивнішими зірками.

Як і наше Сонце, ці зірки виробляють енергію за допомогою ядерного синтезу елементів у їх ядрах. Оскільки червоні надгіганти великі, вони можуть виробляти набагато важчі елементи, ніж водень і гелій, які виробляє наше Сонце. Через те, що вони спалюють масивні елементи, їх ядра нагріваються. Зрештою, до того часу, як вони починають плавити залізо та нікель, у цих зірок закінчується енергія та їх ядра руйнуються, і вони викидають свою газову зовнішню атмосферу у космос у результаті сильного вибуху наднової типу II.

Наднові типу II утворюються у результаті швидкого колапсу ядра та різкого подальшого вибуху масивної зорі масою не менше 8 і не більше 40-50 мас Сонця.

Вчені спостерігали за червоними надгігантами до колапсу ядра зірки, і вони вивчали наслідки цих космічних вибухів, однак досі вони ніколи не бачили, як весь процес відбувається в реальному часі.

Використовуючи два телескопи на Гаваях – телескоп Pan-STARRS1 Інституту астрономії Гавайського університету та обсерваторію WM Keck на Мауна-Кеа (неактивний щитовий вулкан на Гаваях), – дослідники спостерігали за червоним надгігантом протягом 130 днів.

Команда знайшла докази існування щільної хмари газу, що оточує зірку під час її вибуху. В ядрі зірки почали відбуватися сильні вибухи задовго до того, як її ядро ​​повністю вибухнуло восени.

Ці спостереження свідчать про те, що червоні надгіганти зазнають значних змін у своїх внутрішніх структурах, що призводить до хаотичних вибухів газу в останні місяці перед колапсом, підсумувала команда вчених.