В Антарктиді, на станції Мак-Мердо, може з’явитися високошвидкісний Інтернет, повідомляє видання The Verge.
Близько 1000 вчених та дослідників приїжджають в антарктичний літній період (з жовтня по лютий) на станцію Мак-Мердо, яка знаходиться на вулканічній скелі неподалік від узбережжя Антарктиди. Вони проводять там дослідження на різні теми, від клімату до науки про океан.
Станція Мак-Мердо, керована Національним науковим фондом США, відіграє головну роль у дослідженнях Антарктики, але вченим не вистачає високошвидкісного Інтернету для належної роботи.
Пропонована високошвидкісна волоконна лінія могла б з'єднати станцію Мак-Мердо з Новою Зеландією
На початку 2021 року NSF почали розглядати варіант будівництва волокно-оптичного кабелю, який би проходив уздовж морського дна від Антарктиди до сусідньої Нової Зеландії чи Австралії.
NSF (Національний санітарний фонд США) – міжнародна некомерційна неурядова організація, яка займається сертифікацією продуктів.
Якщо ця спроба провести Інтернет у Антарктиді буде успішною, вчені кажуть, що це змінить як хід досліджень, так і повсякденне життя на Антарктиді.
Сьогодні дослідники, які працюють в Антарктиді, покладаються на супутники з низькою пропускною здатністю для зв’язку із зовнішнім світом. Але кількість пропускної здатності, доступної на людину, обмежена. Дослідникам часто доводиться зберігати свої дані на жорстких дисках і потім доставляти їх фізично додому, замість того, щоб зразу відправити їх для аналізу колегам. Через це сповільнюється хід наукових досліджень.
Якщо NSF проведуть волокно-оптичний зв’язок, дослідники зможуть транслювати у прямому ефірі щоденні операції замість того, щоб покладатися на архівні реєстратори. Можна було б покращити прогноз погоди, аналізувати супутникові зображення в режимі реального часу, покращити кібербезпеку та збільшити кількість учасників у проектах дистанційно.
На додаток до ефективнішого аналізу даних, фізична наявність кабелю дасть змогу збирати нові види даних. Наприклад, волокна в кабелі можна було б використовувати для збору сейсмічних даних за допомогою нової техніки, яка називається «розподіленим акустичним зондуванням». Датчики можна впровадити до кабелю для безперервних спостережень температури і тиску в Антарктичному Південному океані, відслідковувати зміни клімату.
Окрім дослідницьких можливостей, за допомогою високошвидкісного Інтернету, вчені зможуть встановити зв’язок зі своєю родиною та їхніми колегами за межами Антарктиди.
Наступним кроком у здійсненні оновлення високошвидкісного Інтернету в Антарктиді є офіційне дослідження настільних комп’ютерів та інженерного дизайну, яке NSF проведуть за підтримки Міністерства оборони. В завершені цього дослідження визначать ціни на кабель та пов’язану інфраструктуру, вивчення маршруту та розробку графіка встановлення всього. Після цього NSF вирішить, чи продовжувати проект.
